Україна традиційно займала ключові позиції у глобальних ланцюгах постачання, зокрема у виробництві та експорті сільськогосподарської продукції, металургії, хімічної промисловості, а також наданні логістичних послуг.
«До початку повномасштабної війни, наша країна була серед лідерів з експорту зернових, зокрема пшениці та кукурудзи, забезпечуючи близько 10% світового експорту пшениці та 16% кукурудзи. У 2021 році Україна вивезла понад 33 млн тонн зерна, що становило значний внесок у продовольчу безпеку багатьох країн . Металургійна галузь теж була важливим сектором, адже ми займали 12-е місце у світі за виробництвом сталі, виробляючи близько 21 млн тонн на рік», – говорить Денис Костржевський, Голова Ради директорів Міжнародного аеропорту «Київ».
Вплив війни
Війна суттєво вплинула на здатність України підтримувати ці ключові ролі через руйнування інфраструктури, блокаду портів та загальну нестабільність. Зокрема, у 2023 році, через активні бойові дії і блокаду чорноморських портів, експорт зернових зменшився на 55% порівняно з попереднім періодом. Крім того, 50% металургійних підприємств були зупинені або зруйновані. Це призвело до значного зменшення виробництва сталі і обмеження постачання металопродукції на глобальний ринок.
«Війна завдала нищівного удару по нашій промисловості і аграрному сектору. Обмеження роботи портів скоротило наші можливості експорту зерна, що викликало дефіцит на світових ринках і підвищення цін на продовольство. Для України це означало не тільки втрату доходів, але й порушення ланцюгів постачання, що має глобальні наслідки», – впевнений Костржевський.
Стан виробництва та логістики
Бойові дії на території України призвели до серйозних порушень у виробничих процесах та логістичних маршрутах. Зупинка роботи частини аграрних підприємств, особливо на сході та півдні країни, викликала значні перебої в постачанні. Руйнування транспортної інфраструктури, включаючи близько 25,000 км доріг і 3,500 км залізниць, а також обмеження роботи портів і зупинка діяльності всіх аеропортів, спричинили значні складнощі у логістиці. Також не варто забувати про блокаду кордону польськими фермерами, що теж мало негативний впливу на загальну ситуацію.
Попри ці виклики, Україна демонструє стійкість і адаптивність у забезпеченні безперервності постачання. Зокрема, країна розвиває альтернативні сухопутні шляхи через західні кордони до європейських ринків, а також змогла розблокувати роботу Чорноморських портів.
«Наші зусилля зі створення нових логістичних маршрутів через західні кордони дали змогу пом’якшити наслідки блокади. Транзитні коридори, що з’єднують Україну з польськими та румунськими портами, стали ключовими у забезпеченні експорту. А якісна робота ЗСУ в морі, дала змогу продовжити експорт збіжжя морським транспортом», – продовжив він.
Перспективи відновлення
Перспективи відновлення участі України у глобальних ланцюгах постачання після закінчення війни включають масштабну реконструкцію інфраструктури. Залучення міжнародних інвестицій для відбудови портів і транспортних шляхів є критично важливим. Наприклад, ЄС та США вже оголосили про пакети допомоги, загальна сума яких перевищує 15 мільярдів доларів для реконструкції транспортних вузлів і модернізації виробництв.
«Ми очікуємо, що після закінчення війни Україна зможе відновити свої ключові позиції у глобальних ланцюгах постачання. Масштабна реконструкція інфраструктури, відновлення чорноморських портів, аеропортів і розвиток нових транспортних маршрутів дозволять нам як мінімум повернутися до своїх колишніх позицій у глобальних ланцюгах постачання, забезпечуючи важливий вклад у міжнародну торгівлю та зміцнюючи її роль у світовій економіці», – підсумував Денис Костржевський.
