Імпортні санкції (постачання товарів та послуг до РФ)
Було заборонено постачання до РФ зброї, продукції подвійного призначення, військових запчастин, обладнання, що використовується для буріння нафтових і газових свердловин, виробництва та розподілу зрідженого природного газу, машинобудування в енергосекторі.
Заборонено експорт наступних послуг: бухгалтерський облік, аудит (включаючи обов’язковий міжнародний аудит), податкові, ІТ та юридичні консультації, архітектурні та інженерні послуги, послуги з реклами, дослідження ринків, опитування громадської думки, тестування продукції та технічні перевірки, роботи з ремонту та обслуговування раніше придбаної техніки та обладнання, в т. ч. гарантійний ремонт.
У відповідь на це РФ швидко (на початку квітня 2022 року) запровадила законодавство про т. зв. «паралельний імпорт». Це дозволило російським юридичним і фізичним особам імпортувати широкий асортимент товарів без отримання дозволу виробника. За ІІ-IV квартали 2022 року цей механізм сприяв імпорту 2,4 мільйона тонн товарів на суму 20 мільярдів доларів (20% загального імпорту до РФ у ІІ-IV кварталах 2022 року).
Промислове обладнання надходить переважно через Туреччину, ОАЕ та Гонконг, споживчі товари – переважно через Казахстан, Вірменію, Киргизстан та Грузію. Спостерігався сплеск імпорту мікрочипів, які є важливою складовою для виробництва озброєнь: у першій половині 2023 року РФ імпортувала за місяць у 1,5 раза більше мікрочипів, ніж середньомісячно в 2021 році (за даними Федеральної митної служби РФ).
У РФ із певною ефективністю запроваджують імпортозаміщення – від предметів першої необхідності (продукти харчування та ліки) до промислового обладнання. З одного боку, імпортозаміщення викликає серйозні сумніви щодо ефективності. Є випадки, коли імпортовані товари просто перемарковуються російським брендом. Є питання щодо якості – доволі часто те, що продається як імпортозаміщення, є неякісним. З іншого боку, за окремими виключеннями, дефіциту споживчих та виробничих товарів немає (імпортозаміщення стало додатком до «паралельного імпорту»).
Однак російська економіка порівняно добре витримала імпортні санкції не стільки завдяки «паралельному імпорту» чи успішному імпортозаміщенню, скільки через те, що окремі промислові держави, такі як Китай, Туреччина, інші не беруть або не повною мірою беруть участь у санкційних заходах.
Водночас не введено обмежень щодо експорту до РФ сільськогосподарських товарів, харчових продуктів, насіння, яєць, алкогольних напоїв. Припинення поставок деяких категорій цих товарів стало результатом самовстановлених обмежень певних західних виробників, експорт певних товарів із цих категорій до Росії став на практиці неможливим через блокування платежів.
Обмежена ефективність імпортних санкцій зумовлена наступним:
- до санкцій не приєдналося багато країн (Китай, Індія, країни «глобального Півдня»);
- світові виробники прагнуть розширити свої глобальні продажі;
- проти західних компаній не висуваються звинувачення за те, що їхня продукція з’являється в Росії з порушенням режиму санкцій. У групі ризику перебувають лише посередники (часто це компанії-одноденки);
- «паралельний імпорт»;
- імпортозаміщення.
Енергетичні санкції
Ембарго на російську нафту, яка транспортується морем, та цінова стеля на нафту з РФ, введені в грудні 2022 року, ембарго на нафтопродукти, введене в лютому 2023 року, мали позбавити Росію наддоходів, не спровокувавши стрибка цін на нафту та нафтопродукти на світових ринках.
Стеля в 60 доларів за барель була встановлена на рівні, який був на 24 долара нижче середньої ціни за попередні 12 місяців (грудень 2021-го – листопад 2022 року). Передбачалося, що покупці російської нафти дотримуватимуться цінової стелі, щоб продовжувати користуватися послугами західних сервісних компаній (наприклад, страхових), які домінують на світовому ринку. Це мало на меті перешкодити/ускладнити можливості Росії експортувати свою нафту, враховуючи ключову роль США, Великобританії та країн ЄС у наданні таких послуг, збільшити для Росії вартість експорту, знизити дохід від експорту та відрахування до бюджету.
За кілька тижнів після введення ембарго та цінової стелі морський експорт російської нафти впав на 35% через скорочення потоків до ЄС. Навіть експорт до Індії, Китаю і Туреччини (які не беруть участі в обмеженні цін на нафту) знизився. Такий стан речей у цілому тривав до травня 2023 року.
На етапі перебудови експортної логістики Росія пропонувала суттєві знижки, але, починаючи з середини літа 2023 року, їхній розмір скоротився. Більша частина втраченої вигоди припала на перше півріччя, коли Росія підлаштовувалась під дію стелі ціни на нафту.
Після запровадження стелі найбільшими покупцями російської нафти замість ЄС стали Китай та Індія, які у другій половині 2023 року купували 80% російської нафти. Також Росія почала освоювати ринки, на які раніше нафту не постачала (наприклад, М’янма).
Нафтопродукти, вироблені з російської нафти, потрапляють до країн, які ввели санкції.
Обмежена ефективність енергетичних санкцій зумовлена наступним. Вводячи санкції, Захід виходив з того, що рівень глобалізації в світовій торгівлі нафтою настільки високий, що навіть такий дуже великий гравець на ринку нафти, як Росія, не зможе функціонувати у відриві від сервісної інфраструктури, де ключову роль відіграють американські та європейські компанії. Проте:
- – Захід недооцінив спроможності країн, які не приєдналися до санкцій, купувати російські нафту та нафтопродукти без страхового покриття від західних компаній;
- – з санкцій було зроблено винятки, які дозволили низці країн переробляти російську нафту та експортувати вироблені з неї нафтопродукти до Європи;
- – Росія змогла вибудувати для свого тіньового флоту окрему інфраструктуру з фірм-одноденок, за допомогою яких вона постачає нафту тим, хто не приєднався до санкцій (в першу чергу – Індія та Китай), за цінами, що перевищують стелю.
Внаслідок цього російський нафтовий експорт постраждав не так сильно, як на те сподівалися розробники санкцій.
Водночас, вимушене пристосування Росії до енергетичних санкцій знизило доходи її нафтових компаній та державного бюджету, тому що:
- – російська нафта продається із дисконтом до ринкової ціни (диктат покупців);
- – зросла тривалість і вартість транспортування нафти та нафтопродуктів. Якщо до німецьких або нідерландських портів доставка тривала 3-4 доби, то до китайських та індійських триває 2,5-3 тижні. Вартість транспортування зросла на 10 доларів за барель, що знизило прибуток від експорту;
- – послуги незахідних страхових та інших сервісних компаній коштують дорого, але Росія не має вибору. Сплата цих послуг зменшує прибуток російських компаній від експорту нафти, відповідно, зменшує базу оподаткування.
Зворотний бік санкцій – зростання буріння нафтових свердловин. Коефіцієнт корисної дії буріння в РФ знизився, але кількість буріння зросла – домінують екстенсивні методи, де не потрібне західне обладнання, є китайські установки та технології, які підходять для такого буріння.
У технічній частині ключове питання – в обладнанні з видобутку нафти та її переробки. Поки що вдається проводити його ремонти. Але чи вдасться це робити, коли обладнання зноситься сильно, – невідомо. З одного боку, час грає проти РФ – знос обладнання, з іншого – є можливість знайти альтернативні рішення поки що відкладених проблем.
Головна проблема для РФ – запуск нових нафтових родовищ. Це буде складно робити в умовах технологічних санкцій та ускладнень із залученням капіталу.
Бенефіціарами нафтових санкцій стали Китай та Індія, які отримали можливість купувати російські нафту та нафтопродукти за зниженими цінами, а також США та Норвегія, які стали основними постачальниками нафти до ЄС замість Росії.
Фінансові санкції
Відключення від системи SWIFT (за винятком «Газпромбанку») сильно обмежило здатність російських банків брати участь у глобальних фінансових операціях, відправляти або отримувати гроші від широкого кола країн. Частина дружніх до Росії держав погодилася на розрахунки в рублях, але це призвело до дефіциту конвертованої валюти в РФ та девальвації рубля, що прискорило темпи зростання виробничих та споживчих цін.
Фінансові санкції заважають російським компаніям, послаблюючи їхню здатність забезпечувати зовнішні позики та вести звичайну торгівлю. Проте ці обмеження були частково пом’якшені репатріацією російського капіталу (через мережу посередників).
Замороження активів Центробанку РФ стало найбільш ефективною санкцією з усіх економічних санкцій.
Неповна ефективність фінансових санкцій зумовлена тим, що Росію не включили до «чорного списку» Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).
РЕЗЮМЕ ЩОДО ЕКОНОМІЧНИХ САНКЦІЙ
Санкції ввели лише країни, на які припадало близько 50% зовнішньої торгівлі Росії.
Існує чимало варіантів обходу імпортних санкцій. Обхід санкцій не організовується як дія держави. Уряди Туреччини, Китаю, Сінгапуру, ОАЕ тощо прямо не дозволяють підприємствам здійснювати реекспорт до Росії. Натомість компанії в цих країнах будують операції, які є формально законними та прибутковими.
Санкції проти енергоекспорту були введені пізно (грудень 2022-го – лютий 2023 року), і Росія накопичила великий обсяг фінансових ресурсів від експорту нафти та нафтопродуктів за високими цінами (квітень-жовтень 2022 року). Ці санкції недостатньо контролюються, тому обходяться.
Найсильніший в часі вплив енергетичних санкцій припадав на період перед їх введенням та 3-5 місяців після їх введення.
Фінансові санкції не призвели до економічного колапсу РФ, але середньострокові наслідки для економіки Росії можуть бути потужними. Заморожування активів створило надмірне навантаження на кілька російських фінансових корпорацій, у першу чергу на ВТБ, а також призвело до значного вичерпування Фонду нацдобробуту – ліквідні кошти в ньому скоротилися з березня 2022-го по січень 2024 року на 44% (з 8,9 трильйона рублів до 5 трильйонів рублів).
Відключення від SWIFT сильно обмежило здатність російських експортерів купувати вільноконвертовану іноземну валюту. Центробанк Росії змушений покладатися на китайський юань як на свою основну резервну валюту, що створює ризики через контроль над курсом юаня та рухом капіталу з боку влади КНР.
В’ячеслав Бутко, економічний радник Київського безпекового форуму
ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО ЕКОНОМІЧНИХ САНКЦІЙ ПРОТИ РОСІЇ (за 2022-2023рр.)
