Ціни на електроенергію в країнах Європи у червні суттєво підвищились, в Україні – найбільше.
У червні Україна імпортувала 858,4 тис. МВт·год електроенергії, що на 6% більше, ніж було закуплено за весь 2023 рік. При цьому, середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії за даними «Оператора ринку» в червні поточного року зросла на 27,9%.
Ситуація в Європі
У ЄС середньомісячні оптові ціни на електроенергію на добу наперед у червні 2024 року суттєво зросли у порівнянні із травнем. За даними Ember, вони становили:
- Італія – €103,2/МВт·год (+8,7% м./м.);
- Франція – €37,8/МВт·год (+39,4%);
- Німеччина – €72,9/МВт·год (+8,3%);
- Іспанія – €56,2/МВт·год (+ 85,5%);
- Швеція – €28,7/МВт·год (+24,7%).
Причинами зростання цін стали підвищення попиту у другій половині місяця через збільшення середніх температур, падіння обсягів вітрової генерації та нестабільність сонячної протягом місяця, коливання цін на газ та викиди CO2.
Водночас, піврічне виробництво сонячної енергії було найвищим за всю історію на всіх ринках. Цієї віхи в деяких випадках також досягла вітроенергетика.
«До кінця року в Європі очікується сезонне дорожчання цін на електрику, судячи з кривої форвардів. Наприклад, в Німеччині зростання цін до кінця 2024-го може скласти до 15%. Загалом на європейському енергетичному ринку ситуація є дуже волатильною через тонкий баланс ринку газу. Але Європа до цього готова, на відміну від України», – зауважує головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко.
Ситуація в Україні
В Україні середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН), за даними «Оператора ринку», в червні поточного року зросла на 27,9% м./м., склавши 5403,38 грн/МВт·год (€124,9/МВт·год за курсом 43,26 грн/євро), що майже на 16% більше, ніж максимальна середня ціна у ЄС у той самий період.
За даними Energy Map, у червні Україна імпортувала 858,4 тис. МВт·год електроенергії, що на 6% більше, ніж було закуплено за весь 2023 рік (806,4 тис. МВт·год). Окрім того, це найбільший місячний обсяг імпорту за останні 10 років. Порівняно з травнем імпорт зріс майже вдвічі, з червнем 2023 року – майже у двадцять разів. Найбільший обсяг електроенергії минулого місяця імпортовано з Угорщини.
На початку липня представники великих українських компаній ГМК закликали уряд переглянути рішення щодо збільшення до 80% частки імпорту е/е для стабільного енергопостачання підприємств. Компромісним рішенням бізнес вважає встановлення цієї норми на рівні 50%, Інакше висока ціна імпортної електроенергії призведе до скорочення виробництва, оскільки вартість електроенергії становить значну частку собівартості продукції. В Міненерго, своєю чергою, заявляють про неможливість такого кроку через значний дефіцит в енергосистемі, і пропонують бізнесу будувати власну генерацію.
«Потреба в імпорті електроенергії в Україні призвела до того, що місцеві ціни є вищими за європейські. Більш як 90% сталі у ЄС виробляється у країнах, що мають перевагу у цінах на енергію, порівняно з Україною. Енергоємна вітчизняна економіка може понести колосальні втрати», – зазначає Андрій Тарасенко.
Відновлювальна енергетика
Минулого місяця низка організацій, що представляють енергоємні галузі промисловості, у спільній заяві підкреслили, що ЄС має прискорити розгортання вітроенергетики, аби забезпечити виживання промислової бази блоку.
Водночас на початку липня промислова асоціація WindEurope повідомила, що наразі понад 500 ГВт потенційних вітроенергетичних потужностей у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Польщі, Румунії, Ірландії, Хорватії та Великій Британії очікують оцінки своєї заявки на підключення до електромережі.
У асоціації зауважили, що отримання доступу до мережі зараз є найбільшою перешкодою для розширення відновлюваної енергії в Європі. Європейські електромережі модернізуються надто повільно, а через мляві та недосконалі процедури отримання дозволів в багатьох країнах деякі проєкти чекають на це до дев’яти років. Своєю чергою, сплеск виробництва сонячної енергії у Європі вдарив по цінах, окресливши потреби у сховищах.
За даними промислової асоціації Eurelectric, у січні-червні поточного року за допомогою джерел без викидів вуглецю було вироблено 74% електроенергії у ЄС (50% – сонячними та вітровими електростанціями, 24% – атомними).
