Банківська таємниця – уже не гарантія. Стандарт автоматичного обміну фінансовою інформацією змінює правила гри – тепер країни обмінюються інформацією про ваші рахунки, а це означає одне: податкова України знатиме більше, ніж раніше. Що стане відомо про ваші рахунки та як убезпечити себе від штрафів, Mind розповіла старший юрист компанії Inexis, Анна Більдій.
Як працює CRS і чому це важливо для бізнесу?
CRS (Common Reporting Standard) – це міжнародна система обміну податковою інформацією між країнами, розроблена OECD (Організація економічного співробітництва і розвитку).
Інакше кажучи, це глобальна «податкова пошта»: банки, платіжні системи та інші фінансові установи щороку передають дані про рахунки до податкової країни, резидентом якої є власник або бенефіціар.
До CRS приєдналися понад 100 країн, серед них майже всі країни ЄС (Естонія, Литва, Латвія, Польща, Кіпр, Мальта тощо), а також Велика Британія та Швейцарія. Україна стала учасницею міжнародного обміну у 2024 році, коли фактично відбувся перший обмін інформацією за підсумками другого півріччя 2024-го. Це означає одне – вже у 2025 році Україна отримає великі масиви даних про українських підприємців і власників рахунків за кордоном.
CRS – не страшилка, а нова податкова реальність, до якої доведеться звикати. Розглянемо, як працює CRS на прикладі банківського рахунку українця в Німеччині:
- Ідентифікація клієнта (KYC – Know Your Customer)
Коли відкриваєте рахунок банки запитують: ПІБ, дату народження, країну громадянства, податковий номер, адресу реєстрації, інформацію про податкове резидентство. - Збір інформації
Фінансові установи Німеччини фіксують інформацію про клієнтів, які є податковими резидентами інших країн – учасниць CRS. - Передача даних податковій
Німецький банк передає дані в податкову службу Німеччини. - Обмін між країнами
Кінцевий етап – передача інформації у країну резидентства. У нашій ситуації – податкова Німеччини відправляє інформацію про українських резидентів до ДПС України.
От і все – дані полетіли, тепер Україна знає про вас дещо нове.
CRS робить «невидимі» раніше рахунки повністю прозорими, а українська податкова тепер матиме доступ до інформації про ваші бізнес та активи за кордоном. Це не лише про контроль, а й про підстави для перевірок, донарахувань і штрафів.
Що бачить (і ні) українська податкова?
Коли говорять «податкова все дізнається» – насправді це не зовсім так. Важливо розуміти, які саме дані отримує Україна через CRS.
Про людей:
- персональні дані: ПІБ, дата й місце народження, адреса, громадянство, країна резидентства, податковий номер (TIN);
- дані про рахунок: номер, тип, найменування банку / фінансової установи;
- фінансова інформація: залишок на кінець року, доходи (відсотки, дивіденди, надходження від продажу активів тощо).
Про компанії:
- інформацію про компанію: назву, країну реєстрації, реєстраційний номер, юридичну адресу, статус фінансової чи нефінансової установи;
- дані про рахунок: номер, тип, найменування банку / фінустанови;
- фінансові показники: залишок коштів, пасивні доходи (відсотки, дивіденди, доходи від інвестицій);
- інформацію про бенефіціарів: якщо компанія класифікована як «пасивна NFE» (тобто пасивна іноземна компанія), банк зобов’язаний передати дані всіх фізосіб-бенефіціарів (зазвичай якщо вони контролюють більше 25% компанії).
Які рахунки не підлягають CRS:
- – Корпоративні рахунки з балансом менш як $250 000 станом на 30.06.2023 та 31.12.2023 (за українським законодавством) – доти, доки на кінець будь-якого наступного року залишок не перевищить цю суму.
Важливо: для фізичних осіб винятків немає – передаються всі рахунки, навіть із мінімальним балансом. - – Пенсійні рахунки;
- – Рахунки про розпорядження спадковим майном – рахунки, відкриті для зберігання спадщини або для управління активами померлої особи, до завершення процесу успадкування;
- – Рахунки умовного зберігання (Escrow-рахунок) – це рахунки, на яких кошти або активи зберігаються до виконання певних умов;
- – Депозитні рахунки у зв’язку з поповненням понад суму заборгованості тощо (пов’язані з іпотекою чи боргами).
Уявімо, що ви тримаєте 100 000 євро на рахунку в Латвії. Податкова України отримає: ваше ім’я, адресу, податковий номер, дані про рахунок, залишок на 31 грудня і суму доходів (наприклад, відсотки чи дивіденди). І вона не отримає призначення платежів чи деталі, що саме ви купували / продавали. Але якщо обсяг коштів здаватиметься підозрілим, то під час перевірки ці дані можуть запросити.
4 помилки міжнародного планування, які призводять до штрафів
- Ігнорування податкового резидентства
Ви відкрили компанію в Естонії, маєте корпоративний рахунок у Paysera. Водночас у вас український паспорт, прописка, житло, ви проводите в Україні понад 183 дні, тобто залишаєтеся її податковим резидентом.
Платіжна установа (навіть якщо вона не банк) підпадає під дію CRS, а отже, має ідентифікувати інформацію про власника рахунку, у тому числі його податкове резидентство, куди згодом передає інформацію.
Як результат: Paysera передає дані до податкової Естонії, а та – в Україну. У ДПС з’явилися запитання: чому ці доходи не задекларовані? Можливі донарахування податку з усіх доходів, перевірка як КІК (контрольованої іноземної компанії) або визнання «прихованого доходу». - Номінальні директори й трасти не врятують
Компанія на Кіпрі оформлена на номінального директора. Але справжнім бенефіціаром був українець. Фінансова установа все одно визначила кінцевого бенефіціара (завдяки KYC-процедурам). Які можливі наслідки: автоматичне звітування до України, зобов’язання подавати звітність по КІК, ризик штрафів за неподання. - Компанія = особистий гаманець
Фаундер SaaS-компанії оплачував із корпоративного рахунку оренду житла в Іспанії. Для нього це була «зручність», але для податкової – прихований дохід фізичної особи. Можливі наслідки: донарахування податку на доходи фізосіб, ризик перевірки КІК, підозра в ухиленні від сплати податків. - Дивіденди «у конверті» без податкового планування
Відбувся переказ 100 000 євро з рахунку мальтійської компанії на власну особисту картку в Україні. Дивіденди як офіційно задекларований дохід не відображали.
Банк Мальти своєю чергою по CRS передав дані про баланс і виплати дивідендів Україні. У результаті українська податкова відразу побачила незадекларований дохід. Які можливі наслідки: донарахування ПДФО 18% + військовий збір 1,5%, штрафи, перевірка по КІК.
Як оформлювати міжнародні трансакції без штрафів і донарахувань?
Про помилки поговорили – час для порад від юриста, які збережуть вам кошти.
- Відокремлюйте приватні витрати від операційної діяльності компанії
Не використовуйте корпоративний рахунок для особистих потреб без належного юридичного оформлення (зарплата, дивіденди тощо). - Обґрунтуйте операції з бізнесового погляду
Перекази без призначення платежу, регулярні дрібні надходження або виплати між пов’язаними особами можуть викликати запитання з боку банку або податкової. Великі трансакції завжди супроводжуйте договорами й поясненнями для банку. - Документи – дотримуйтеся вимог бухгалтерського обліку та законодавства
Своєчасно оформлюйте рішення про розподіл прибутку (наприклад, виплату дивідендів), ведіть повну й достовірну фінансову звітність та обов’язково зберігайте підтверджувальні документи. Без цього переказ легко кваліфікують як «прихований дохід».
З CRS типові сірі моделі ведення справ чи анонімність через «номіналів» уже не спрацюють. Врятує лише правильне податкове планування, і над ним краще працювати ще до старту. Та з практики – краще пізно, ніж ніколи.
