У руслі бюджетної децентралізації з 2015 р. запроваджено акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів як інструмент розширення фінансової бази місцевої влади. Водночас передбачалося стимулювати її до активнішої протидії нелегальному обігу підакцизних товарів.
Згідно з Бюджетним кодексом новий роздрібний акциз почав надходити до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів. Зарахування надходжень до загального фонду бюджету передбачає, що кошти спрямовують на вирішення широкого кола питань комунальної інфраструктури, таких, як ремонт доріг, освітлення вулиць, енергоефективність, будівництво дитячих майданчиків та ін.
Ставка роздрібного місцевого акцизу для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну і промислових замінників тютюну становить 5%
Платниками цього податку є суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які реалізують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їхнього особистого некомерційного використання низку підакцизних товарів незалежно від форми розрахунків. Об’єктами оподаткування є операції з реалізації підакцизних товарів, а базою — їхня вартість з ПДВ. Отже, всупереч теорії податків, відбувається подвійне (роздрібний акциз накладається на ПДВ) або навіть потрійне оподаткування, оскільки вартість уже включає акциз, сплачений раніше виробником або імпортером. Ось чому місцевий роздрібний акциз учасники ринку справедливо називають недолугим.
Слід додати, що такий вид акцизу прямо не передбачений Директивою Ради ЄС № 2008/118/ЄС від 16 грудня 2008 р. стосовно загальних умов акцизного збору та Директивою № 2011/64/ЄС від 21 червня 2011 р. про структуру і ставки акцизного збору на тютюнові вироби. Гармонізація саме з цими документами закріплена Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Ставка роздрібного місцевого акцизу для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну і промислових замінників тютюну становить 5%. Зокрема, акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизних товарів обкладаються операції з реалізації коктейлів суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, якщо вміст спирту етилового в таких напоях перевищує 0,5% об’ємних одиниць. Впродовж 2015—2016 рр. для реалізованого пального діяла ставка податку 0,042 євро за літр. З 2017 р. акцизний податок з роздрібного продажу пального скасовано і додано до основної ставки акцизного податку, який сплачують виробники або імпортери.
У 2015 та 2016 рр. затверджені місцевими радами планові показники надходжень роздрібного місцевого акцизу протягом року регулярно коригувалися у бік збільшення. Так навесні 2015 р. річний план збору на рівні 3,5 млрд грн був перевиконаний уже в липні. За підсумками 2015 р. надходження становили 7,7 млрд грн, у 2016 р. — 11,6 млрд грн, чим перевиконано план на +17,4% та +10,9% відповідно.
Після виведення пального з-під оподаткування роздрібним місцевим акцизом у 2017 р. динаміка його надходжень змінилася на протилежну. Затверджені планові показники надходжень так само коригувалися, але вже у бік зменшення. Надходження становили 6,0 млрд грн, що на -17,1% менше, ніж заплановано. У 2018 р. надходження навіть скоротилися в абсолютних показниках до 5,9 млрд грн, що на -3,0% менше плану. Однак якщо зменшення у 2017 р. слід пояснювати звуженням предметів оподаткування, то показник 2018 р. наочно свідчить про критичне зниження фіскальної ефективності. Падіння надходжень є парадоксальним на тлі сталості переліку предметів оподаткування, зростання цін у 2018 р. на алкогольні напої (+10,7%) і тютюнові вироби (+27,4%) порівняно з попереднім роком.
Відбувається подвійне або навіть потрійне оподаткування, оскільки вартість уже включає акциз, сплачений раніше
Найвищі обсяги сплати роздрібного акцизу має столиця — місто Київ. Наступними за нею у 2018 р. були Дніпропетровська, Київська, Одеська та Львівська області. Найбільшу частку акцизу в податкових надходженнях місцевих бюджетів три роки поспіль демонструють прикордонні Закарпатська й Чернівецька області. Найменші доходи в абсолютному і відносному вимірах має Луганська область.
Складне адміністрування з необхідністю подання декларацій до різних податкових органів за місцем розташування кожного з пунктів продажу множиться на неспроможність фіскальних органів охопити суцільним контролем десятки тисяч точок роздрібного продажу підакцизних товарів. Від сплати роздрібного акцизу торговці почали все частіше ухилятися, зокрема, здійснюючи продаж без касового апарата. Це призводить до викривлення конкуренції: невеличкі «сірі» точки нечесно виграють у ціні перед великими «білими» магазинами.
За оцінками експертного середовища приблизно 30—40% акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів не декларується. Зрештою «благими намірами» роздрібний місцевий акциз замість допомоги в наповненні бюджету навпаки став додатковим фактором тінізації. Показники надходжень 2018 р. унаочнили проблему, а тому розпочалося її жваве обговорення.
З публічної інформації відомо, що «Укртютюн» і Федерація роботодавців України зверталися до КМУ, Мінфіну та ДФС України з пропозиціями про скасування сплати роздрібного акцизу на тютюнові вироби. Низку відповідних законопроектів зареєстровано у Верховній Раді. У відповідь Асоціація міст України регулярно й категорично виступає проти таких дій. Однак збереження місцевого акцизу не є самоціллю. Її експерти застерігають, що ініціативи не містять жодних компенсаторів втрат понад 2,4 млрд грн доходів місцевих бюджетів, а отже, несуть ризики для збереження їхньої збалансованості.
У процесі обговорень окреслилося декілька шляхів вирішення проблеми. Учасники тютюнового ринку запропонували ввести роздрібний акциз до структури акцизного податку, який сплачують виробники, з подальшим спрямуванням отриманих коштів до доходів місцевих бюджетів, аналогічно до того порядку, який діє для розподілу акцизу на паливо.
Найбільшу частку акцизу у податкових надходженнях місцевих бюджетів три роки поспіль демонструють прикордонні Закарпатська та Чернівецька області
Однак найбільш оптимальним є спрямування всього підвищеного акцизу до державного бюджету з одночасним зростанням відрахувань ПДФО до місцевих бюджетів. Так норматив його перерахування до бюджетів міст обласного значення, району, об’єднаної територіальної громади може бути піднятий з наявних нині 60% до 65% з відповідним зменшенням до державного бюджету з 25% до 20%. Щодо решти ПДФО, зберігається норматив 15% для обласного бюджету. За даними 2018 р. розрахунково від сукупних надходжень ПДФО (229,9 млрд грн за мінусом 18,7 млрд грн військового збору та 5,3 млрд грн ПДФО у вигляді процентів) якраз 5 відсоткових пунктів становитимуть необхідні 10,3 млрд грн компенсації. Такий механізм є фіскально нейтральним, а тому його можуть підтримати всі зацікавлені сторони. Подібне вирішення питання є доцільним як у частині тютюнових виробів, так і алкогольних напоїв.
Водночас залишається проблема нелегального обігу підакцизної продукції, яку місцевий акциз поглибив або принаймні не вирішив. Згідно зі щорічним дослідженням «KPMG» Project Sun 2017 Україна і Білорусь є найбільшими країнами-джерелами постачання контрабанди й контрафакту сигарет на ринок ЄС. Відповідно до досліджень, проведених в Україні «Kantar TNS», на тлі зменшення споживання сигарет частка нелегальної торгівлі ними зростає, сягнувши 3,7% за підсумками 2018 р. Її основу утворює нелегально ввезена продукція.
У руслі посилення контролю за обігом підакцизної продукції доцільно йти європейським шляхом технічного оснащення митниць і діджиталізації процесів податкового адміністрування. Так з метою імплементації Директиви 2014/40/ЄС ще в липні 2016 р. було схвалено Концепцію створення та впровадження автоматизованої системи контролю за обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів «Електронна акцизна марка». Її запровадження має забезпечити створення єдиного інформаційного простору й формування бази даних про обіг підакцизних товарів як дієвих важелів у боротьбі з фальсифікованою, контрафактною і контрабандною продукцією. Систему мали впровадити до грудня 2018 р. Отже, необхідно активізувати зусилля для надолуження згаяного.
Вирішення проблематики акцизу з роздрібної торгівлі має зберегти платникам податків разом зі здоров’ям чимало часу.
