Війна зачепила кожного українця, тож і відбудова стосується кожного. Тема відновлення є наскрізною для всіх процесів у державі, грає визначальну роль під час формування політик та розробленні стратегій. Але йдеться не лише про відтворення зруйнованого, а про необхідність створити більш стійку, безбар’єрну та успішну країну.
Пропоную поміркувати над тим, на яких сферах необхідно фокусуватися для успішної відбудови.
1. Потужний оборонно-промисловий комплекс
Історично війна завжди сприяла розвитку нових технологій, що ми бачимо й зараз. Українські державні підприємства та приватні ініціативи вже працюють над десятками розробок, зокрема і високотехнологічних. Армія дронів різноманітної модифікації та призначення, роботизовані наземні та морські системи, аналіз даних, використання штучного інтелекту – це те, із чим уже працюють наші сили оборони й ця тенденція буде посилюватися.
Ця сфера економіки зможе стати бустером для повоєнної України. Нестабільність у світі посилюється, а випробувані в реальних боях робить українські технології конкурентоспроможніші за аналоги. Зокрема, Стратегія розвитку військової промисловості ЄС до 2030 року передбачає тісну співпрацю з оборонними підприємствами України.
Кожне ефективне рішення економить сили та зберігає життя нашим захисникам та захисницям. У нас немає іншого вибору, ніж стати «державою-фортецею» і сфера безпеки ще багато десятиліть гратиме провідну роль для забезпечення суверенітету України.
2. Стратегічне бачення та планування
Це ключовий етап, який визначає всі подальші кроки відбудови. Йдеться про чіткий та детальний план системних реформ, необхідних Україні для розвитку та євроінтеграції. ЄС затвердив програму реформ Ukraine Facilitie з пакетом фінансування для України. Програма охоплює всі сфери: від держуправління до енергетики та промисловості.
Відбудова України буде ґрунтуватися на принципах «краще, ніж було», Нового європейського Баугаузу, зеленого переходу та цифрової трансформації. Ці принципи також визначають напрями відбудови на рівні регіонів та громад, включаючи Програми комплексного відновлення. Кожна постраждала громада та регіон формують власні стратегії відновлення, що враховують їхні унікальні потреби та виклики. Розроблюються десятки таких документів на рівні регіонів та громад. Такий підхід до планування на національному та місцевому рівнях дає змогу координуватися з партнерами, удосконалювати підходи та враховувати актуальні та потенційні ризики.
3. Стійка та циркулярна економіка
Наші ключові пріоритети – гуманітарне розмінування, подолання наслідків бойових дій, модернізація та децентралізація енергетики. Оцінка екологічної ситуації – важлива частина відновлення, зокрема під час розроблення Програм комплексного відновлення.
Але необхідно впроваджувати принципи циркулярної економіки. Понад 100 мільйонів тонн руїн та будівельних відходів, утворені внаслідок війни, мають бути відсортовані та перероблені. Обстріли енергетичної інфраструктури актуалізують питання використанням кращих технологій та стандартів енергоефективності. Уже запроваджено високі стандарти якості будівельних матеріалів (як того вимагає європейський 305 регламент), відмову від шкідливих матеріалів, обов’язкові вимоги щодо енергоефективності, план дій з енергоефективності та фонд декарбонізації. Попереду – впровадження цих заходів на практиці.
4. Покращення інвестклімату
Відбудова України потребуватиме значних інвестицій, зокрема приватних. Необхідна реальна лібералізація економіки з гнучкою та прозорою податковою системою. Наразі знижено вимоги до проєктів, як підпадають під дію закону про «інвестнянь», розширено сфери їх реалізації, зокрема в переробній промисловості та поводженні з відходами. Потрібні більш системні та масштабні кроки.
Уряд має ще більш активно вживати заходи для боротьби з корупцією. Сильна та незалежна правова система гарантує захист прав інвесторів та справедливе вирішення спорів. Лідерство України в цифровій трансформації спростить ведення бізнесу. Йдеться про розвиток електронних урядових послуг, е-комерції та інших цифрових інструментів.
5. Наскрізна цифровізація
Багато послуг уже надаються в цифровому форматі – переваги «держави в смартфоні» відчули більшість українців. Цифровізується ключова для відновлення будівельна галузь – завдяки Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Вірю, що як і оборонний комплекс, цифровізація має стати сильною стороною України, яку можна пропонувати «на експорт», як уже відбувається з Дією.
Але наразі багато цифрових рішень лише на етапі впровадження і дуже важливо, щоб усе було доведено до логічного результату. Наймасштабніший цифровий проєкт в історії України – екосистема DREAM для відбудови. Уже є її перші результати, і вона є ключовою для фінансування відбудови, адже розроблюється в співпраці з міжнародними партнерами. У розробці Геоінформаційна система для моніторингу регіональної політики, яка має працювати на посилення спроможності громад, містобудівний кадастр, низка цифрових рішень для впровадження місцевої демократії.
6. Посилення децентралізації та залучення громадян
Україна має продовжувати взятий курс на децентралізацію. З початку цього року парламент прийняв низку важливих законів: прозоріша роботи органів місцевого самоврядування (6401), розвиток міжнародного муніципального співробітництва (9450), удосконалення механізмів місцевої демократії, зокрема електронних петицій, інших форм громадської участі (7283).
Наразі на друге читання очікують законопроєкти щодо покращення роботи органів самоорганізації населення (6319), забезпечення законного нагляду за рішеннями ОМС (4298), Ефективні формати публічних консультацій (4254) та інші. Законодавчі зміни, інституційна підтримка, зокрема від міжнародних партнерів, та впровадження цифрових інструментів сприятимуть відбудові та розвитку територіальних громад, що є запорукою сильної України.
7. Нова житлова політика та соціальна інфраструктура
Нові підходи мають вирішувати як актуальні виклики, спричинені війною, так і старі, які ігнорувалися десятиліттями. Програма єВідновлення розв’язує нагальні проблеми із житлом, але для системних змін потрібні нові закони, як-от «Про основні засади житлової політики», розроблений за участю міжнародних партнерів та громадськості.
Необхідний актуальний облік житла, а також створення державного фонду житла та фондів територіальних громад, які дадуть змогу оперативно реагувати на житлові потреби. Важливим є розвиток інструментів кредитування – іпотеки, лізингу, компенсації відсотків тощо. Проєктом закону передбачене створення єдиної цифрової системи, яка буде аналізувати дані про громадянина і пропонуватиме найкращих спосіб задоволення житлових потреб.
Підхід до планування міст має бути комплексним, базуватися на даних та з фокусом на якісній соціальній інфраструктурі. Парламент та уряд уже прийняли низку важливих документів щодо підвищення стандартів будівництва, енергоефективності, інклюзивності, впровадження сучасної містобудівної документації тощо. Наразі Комітет держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування готує законопроєкт про реновацію хрущівок, щоб впровадити сучасні норми під час модернізації застарілого житла.
8. Безбар’єрність як нова суспільна норма
Через війну збільшується кількість осіб з інвалідністю, психологічним проблема, такими як ПТСР та депресія. Важливе питання – соціальна, психологічна, та економічна інтеграції сотень тисяч ветеранів. Масштаби проблем спонукають Україну стати лідером у безбар’єрності та інклюзивності. Це амбітна мета, враховуючи низький рівень інклюзивності інфраструктури, війну та інші перешкоди
Наразі реалізовується прийнята урядом Стратегія безбар’єрності, набули чинності нові державні будівельні норми щодо загальної інклюзії будівель, та норми стосовно шкіл, садочків та благоустрою територій, посилено вимоги з пожежної безпеки будівель та евакуації. Цифровізація, підвищення прозорості та підзаконності процесів у будівельній галузі також сприяє дотриманню необхідних стандартів безбар’єрності будівель та інфраструктури.
Проте, безбар’єрність – це не лише про рівний доступ до фізичних об’єктів, але й до послуг, інформації, роботи, освіти, медицини. Наразі є низка корисних ініціатив із допомоги ВПО, реінтеграції ветеранів, зокрема через участь у спортивних змаганнях, підтримка ветеранських підприємств тощо. Але таких кроків має бути більше.
Як я вже зазначала, висока обороноздатність та цифровізація – безальтернативні для України. До цього переліку варто додати також безбар’єрність, як нову наскрізну соціальну норму, яка має впроваджуватися на рівні держави, місцевої влади, бізнесу та простих громадян.
