Україна традиційно займала ключові позиції у глобальних ланцюгах постачання, зокрема у виробництві та експорті сільськогосподарської продукції, металургії, хімічної промисловості, а також наданні логістичних послуг.
«До початку повномасштабної війни, наша країна була серед лідерів з експорту зернових, зокрема пшениці та кукурудзи, забезпечуючи близько 10% світового експорту пшениці та 16% кукурудзи. У 2021 році Україна вивезла понад 33 млн тонн зерна, що становило значний внесок у продовольчу безпеку багатьох країн . Металургійна галузь теж була важливим сектором, адже ми займали 12-е місце у світі за виробництвом сталі, виробляючи близько 21 млн тонн на рік», – говорить Денис Костржевський, Голова Ради директорів Міжнародного аеропорту «Київ» та співзасновник Європейської платформи фасилітації (EFP).
Вплив війни
Війна суттєво вплинула на здатність України підтримувати ці ключові ролі через руйнування інфраструктури, блокаду портів та загальну нестабільність. Зокрема, у 2023 році, через активні бойові дії і блокаду чорноморських портів, експорт зернових зменшився на 55% порівняно з попереднім періодом. Крім того, 50% металургійних підприємств були зупинені або зруйновані. Це призвело до значного зменшення виробництва сталі і обмеження постачання металопродукції на глобальний ринок.
«Війна завдала нищівного удару по нашій промисловості і аграрному сектору. Обмеження роботи портів скоротило наші можливості експорту зерна, що викликало дефіцит на світових ринках і підвищення цін на продовольство. Для України це означало не тільки втрату доходів, але й порушення ланцюгів постачання, що має глобальні наслідки», – впевнений Костржевський.
Стан виробництва та логістики
Бойові дії на території України призвели до серйозних порушень у виробничих процесах та логістичних маршрутах. Зупинка роботи частини аграрних підприємств, особливо на сході та півдні країни, викликала значні перебої в постачанні. Руйнування транспортної інфраструктури, включаючи близько 25,000 км доріг і 3,500 км залізниць, а також обмеження роботи портів і зупинка діяльності всіх аеропортів, спричинили значні складнощі у логістиці. Також не варто забувати про блокаду кордону польськими фермерами, що теж мало негативний впливу на загальну ситуацію.
Попри ці виклики, Україна демонструє стійкість і адаптивність у забезпеченні безперервності постачання. Зокрема, країна розвиває альтернативні сухопутні шляхи через західні кордони до європейських ринків, а також змогла розблокувати роботу Чорноморських портів.
«Наші зусилля зі створення нових логістичних маршрутів через західні кордони дали змогу пом’якшити наслідки блокади. Транзитні коридори, що з’єднують Україну з польськими та румунськими портами, стали ключовими у забезпеченні експорту. А якісна робота ЗСУ в морі, дала змогу продовжити експорт збіжжя морським транспортом», – продовжив він.
Перспективи відновлення
Перспективи відновлення участі України у глобальних ланцюгах постачання після закінчення війни включають масштабну реконструкцію інфраструктури. Залучення міжнародних інвестицій для відбудови портів і транспортних шляхів є критично важливим. Наприклад, ЄС та США вже оголосили про пакети допомоги, загальна сума яких перевищує 15 мільярдів доларів для реконструкції транспортних вузлів і модернізації виробництв.
«Ми очікуємо, що після закінчення війни Україна зможе відновити свої ключові позиції у глобальних ланцюгах постачання. Масштабна реконструкція інфраструктури, відновлення чорноморських портів, аеропортів і розвиток нових транспортних маршрутів дозволять нам як мінімум повернутися до своїх колишніх позицій у глобальних ланцюгах постачання, забезпечуючи важливий вклад у міжнародну торгівлю та зміцнюючи її роль у світовій економіці», – підсумував Денис Костржевський.
