Новий закон про корпоративне управління – один з тих, за допомогою яких було заплановано великі зміни. Зокрема, з’явився вибір між двома ефективними моделями управління – одно- або дворівневою. Сьогодні у рамках нашої зустрічі різницю між ними, а також і інші цікаві подробиці нового закону, обговоримо із Оленою Нусіновою, Д.Е.Н. MBA, DBA, експерткою з корпоративного управління.
Пані Олено, новий закон про корпоративне управління в Україні вступив у дію на початку 2023 року. Які основні зміни він вніс у структуру управління компаніями?
-Закон дозволив компаніям вибирати між однорівневою та дворівневою моделями управління, що є значним кроком вперед у гнучкості корпоративного управління. В однорівневій моделі всі виконавчі та наглядові функції об’єднані в одному органі – правлінні. Це зменшує бюрократію та сприяє швидшому прийняттю рішень.
Як вплинули ці зміни на великі та малі компанії?
-Великі компанії, які вже мають складні корпоративні структури, можуть ефективно використовувати дворівневу модель, де наглядова рада відповідає за стратегічне регулювання, а виконавчий орган керує повсякденною діяльністю. Малі компанії з обмеженим числом акціонерів можуть віддавати перевагу однорівневій моделі, що дозволяє їм бути більш гнучкими і швидкими у прийнятті управлінських рішень.
Чи є якісь виклики або проблеми, які виникають у зв’язку з новими змінами?
-Однією з головних проблем є потреба в адаптації існуючих корпоративних структур до нових вимог. Компанії мають переглянути свої внутрішні політики та процедури, щоб вони відповідали вимогам нового закону. Також існує потреба в освіті та навчанні членів правлінь, особливо у контексті зростання відповідальності та фідуціарних обов’язків.
Які переваги принесе новий закон для корпоративного управління в Україні?
-Головною перевагою є підвищення прозорості та покращення корпоративної культури. З новим законом компанії тепер мають змогу більш ефективно управляти ризиками та підвищувати відповідальність керівництва. Наприклад, великі компанії, такі як “Київстар”, вже почали переглядати свої корпоративні структури, адаптуючи їх під вимоги нового закону. Це допомогло їм оптимізувати процеси управління та забезпечити більшу залученість незалежних директорів у стратегічне планування.
Чи можемо ми говорити про зміни в малому та середньому бізнесі?
-Так, зміни також суттєво вплинули на малий та середній бізнес. Наприклад, невелика IT-компанія з Одеси, “Web Innovations”, перейшла на однорівневу модель управління, що дозволило їм скоротити час на прийняття рішень та збільшити оперативність у відповіді на зміни ринкових умов. Вони змогли швидше адаптувати нові технології та залучити інвестиції завдяки підвищеній прозорості.
Які ще аспекти нового закону варто виділити?
-Один із ключових аспектів — це посилення ролі незалежних директорів. Це важливо, оскільки незалежні директори відіграють критичну роль у запобіганні конфліктів інтересів та забезпеченні балансу між інтересами акціонерів та виконавчого менеджменту. Наприклад, у компанії “Нова Енергія” незалежні директори допомогли розробити нову стратегію сталого розвитку, що значно підвищило їхню конкурентоспроможність на міжнародних ринках.
Дякую за глибокий аналіз та цікаві приклади. Це допомагає краще зрозуміти важливість та вплив нового закону на українське корпоративне управління.
Сучасний стан бізнесу варто розглядати у контексті, а корпоративне управління – одна з його складових. Державні та приватні компанії незалежно від розміру мають впроваджувати всі нові закони, аби рухатися вперед не тільки на вітчизняному ринку, але й мати змогу виходити на міжнародний.
