— Про перший після довгої перерви вихід української компанії на біржу заявив “Київстар”. Щоправда, мова про американський Nasdaq. Я запитував у CEO “Київстар” Олександра Комарова про можливість подвійного лістингу, бо напевно інвесторам в Україні ця компанія також була б цікава, але відповіді поки не отримав.
Як я розумію, вони хочуть всі 100% акцій “Київстар” покласти на рахунок SPV (Special Purpose Vehicle) і торгувати на Nasdaq. Тобто в Україні не буде обігу цих цінних паперів.
Я б волів, щоб вони реалізували інший підхід, тому що інакше тут подвійний лістинг. Ідеальна, на мою думку, картина світу, коли б “Київстар” з української юрисдикції вивів частину акцій, вони б торгувалися на Nasdaq, але частина залишилася б в Україні та торгувалася тут. Це створить умови для арбітражу, тобто маркетмейкери зможуть заробляти на різниці вартості акцій “Київстар” на Nasdaq та в Україні, наближаючи цю різницю до нуля. Такий підхід дуже важливий, і я на ньому наполягаю в дискусії з деякими нашими керманичами, які пропонують випускати цінні папери українських підприємств одразу на закордонних майданчиках. Так не годиться. Якщо наша компанія виходить на Nasdaq, WSE (Варшавську біржу), LSE (Лондонську біржу), тощо – ми спонсоруємо зарубіжну інфраструктуру. Тобто бізнес тут, але всі гроші там. І ніякого подвійного лістингу не буде.
А ось якщо залишити акції тут, почати торгувати тут, але зробити “лінк”, щоб вони вільно виходили на зарубіжні ринки і поверталися назад – це буде початком розбудови вітчизняного фондового ринку. Тоді всі, кому цікаво проінвестувати в цю компанію, будуть тут купувати. Якщо хочуть, нехай виводять цінні папери через цей “лінк” на свої рахунки в депозитарних установах в Європі, в Америці – деінде. Але таким чином вони дають працювати українським біржам, депозитарним установам, інвестиційним фірмам.
— Тобто ви вірите, що шанс повторити шлях якщо не Варшавської, то, умовно, Бухарестської біржі в нас ще залишається?
Мені здається, що так, але не вистачає грошей, щоб ця інвестиція відбулася, не вистачає бізнесу з торгівлі вітчизняними цінними паперами. Я щиро радий за ПФТС, якій вдалося виконати пруденційний норматив ліквідності та наразі зняти питання відкликання біржової ліцензії. Але якщо вони не вигадають якийсь інструмент або продукт, на якому будуть заробляти клієнти біржі, інвестфірми, то є ризик, що гроші у них знову закінчяться. Я хочу, щоб ПФТС використала цей поштовх для чогось розумного.
Зі свого боку я бачу, що найліпше, чим ми можемо допомогти ринку – законопроєкт №8111 про інвестиційні рахунки, тому що з ним з’являться “довгі гроші» в реальному секторі економіки країни. Тому що наразі оподаткування інвестицій фізичних осіб складає 23% (18% НДФЛ + 5% військовий збір). Натомість, ідея закону полягає у тому, що фізична особа переказує гроші на інвестиційний рахунок та здійснює інвестиції в інструменти з дозволеного переліку. Якщо протягом 3-5 років фізична особа не виводить кошти з цього інвестиційного рахунку, то вона отримає часткову або повну пільгу по оподаткуванню цих коштів.
Окрім інвестиційних рахунків джерелом “довгих грошей” в реальному секторі економіки має стати накопичувальна система пенсійного забезпечення. Яскравим прикладом є Польща, де левова частка економіки була профінансована за рахунок коштів польських пенсіонерів.
— Я не хотів торкатися цієї теми, бо, по-перше, вона дуже велика, по-друге, не вірю, що така реформа може бути запущена під час війни, особливо з урахуванням позиції донорів.
Так, але про тему накопичувальних пенсій треба говорити. Солідарна система не витримує, треба знижувати навантаження на бюджет. Як його знизити? Ідея накопичувальної системи полягає у тому, що зменшуються відрахування у вигляді ЄСВ і водночас зменшуються зобов’язання бюджету перед пенсіонерами. А гроші, недоотримані у вигляді ЄСВ, переходять до накопичувальної системи, щоб потім платити пенсії її учасникам. Але куди будемо вкладати гроші з цієї накопичувальної системи – знову в бюджет у вигляді ОВДП? Це створить ще більше навантаження на бюджет, адже треба сплачувати відсотки. Тому треба створити додаткові надійні інструменти для вкладення пенсійних грошей, які б не створювали конкуренцію запозиченням Мінфіну.
Такими інструментами можуть стати акції прибуткових державних компаній, які будуть сплачувати дивіденди. Однією з таких компаній, про що ми вже говорили в першій частині інтерв’ю[1] , може стати “Укрпошта”. І так воно почне працювати.
Я точно впевнений, що без фондового ринку ми не забезпечимо належної відбудови економіки країни. Прямими інвестиціями, продаючи ліцензії на видобуток, ми не досягнемо необхідного результату. Інвестори не завжди будуть заходити на такі великі суми. Тому потрібно забезпечити інструменти портфельних інвестицій, зрозумілі європейським й світовим інвесторам (акції та інші корпоративні цінні папери).
Ще раз повторюсь, якщо ми зробимо правильно “лінк”, то українські цінні папери можна буде легко виводити через Euroclear, Clearstream або інші депозитарії на зарубіжні ринки. Іноземні інвестори зможуть їх купувати, не відкриваючи у нас рахунки. А наші учасники ринку на цьому зароблять, бо іноземцю це дешевше, ніж відкривати рахунки в Україні.
— Є вже план, коли це має бути зроблено?
Цьогоріч такий “лінк” має бути.
— На зразок того, як Нацбанк зробив у минулому році для державних цінних паперів?
Я хочу це зробити для усіх цінних паперів. Насправді вже ж існує “лінк” між НДУ і польським центральним депозитарієм KDPW. Тобто українські цінні папери можна вивести до Польщі.
— У першій частині інтерв’ю ми говорили про перспективи можливого відродження українського ринку через IPO та SPO. Але важко собі його уявити за поточного стану захисту інвесторів. Коли та як завершиться історія з клієнтами ТОВ “Фрідом Фінанс Україна”, які вже третій рік страждають від накладання санкцій на цього профучасника?
По-перше, я хотів би наголосити, що нещодавнє внесення президентом змін до указу 2022 року про введення санкцій згідно із рішенням РНБО підтверджує, що всі ці роки Комісія була права щодо цього кейсу. Нас маніпулятивно звинувачували у бездіяльності, але указ підтверджує, що ми були праві – у нас просто не було необхідних повноважень.
Зараз, після того, як внесені зміни, з’явився є механізм, який ми опрацьовуємо разом з обома депозитаріями, банком та дотичними правоохоронними органами. Ми вже оприлюднили рішення Комісії для ознайомлення, щоб всі зрозуміли, як це буде відбуватись.
— В які терміни, хоча б приблизно, перші клієнти “Фрідому” зможуть отримати свої гроші або цінні папери?
Ми з ними вже в діалозі, член Комісії Ярослав Шляхов комунікує раз на два тижні, щоб не було спекуляцій та маніпуляцій. Коли інвестори розуміють, як процес рухається, легше чекати. За моїми суб’єктивними відчуттями, розрахунки почнуться влітку і далі йтимуть дуже швидко. Якщо це почнеться раніше – це буде приємною несподіванкою.
Головне тут не порушити санкційну політику держави. Я розумію, що люди чекають, і ми точно на стороні інвесторів, щоб їм найшвидше віддати активи. Водночас ми не дозволимо, щоб хтось дотичний до підсанкційних власників отримав активи. І така перевірка не в нашій компетенції: треба, щоб нам дали “ок” наші колеги по держрегулюванню та правоохоронні органи.
— Комісія ще влітку призначила тимчасового керуючого “Фрідому”. Чи провів він аудит? У якому стані зараз ці заморожені активи клієнтів та наскільки надійно вони захищені?
Аудит провів, є звіт. Активи там є, грошей достатньо. Менеджмент, який був, сумлінно до цього відносився. Тож проблем з виплатами не має бути.
— Колеги з “Економічної правди” писали, що на базі “Фрідому” ведеться інша неліцензійна діяльність.
Може хто завгодно що створювати, але не можна зрушити нічого. Заблоковані рахунки геть на все. Ми півроку навіть не мали змоги внести відомості про керуючого до ЄДР (єдиний державний реєстр). Тому якась інша діяльність неможлива.
— Яка гарантія, що завтра подібні санкції не будуть введені проти якогось іншого профучасника та його клієнти так само на кілька років будуть позбавлені доступу до своїх активів?
Я сподіваюся, таке не повториться. Але якщо щось подібне буде, вже будуть напрацювання, що з цим робити. Тобто є інститут тимчасового керуючого, методики та практики. Хочу нагадати, що коли наклали санкції на “Фрідом” у жовтні 2022 року, діяв старий закон про НКЦПФР, і у нас не було відповідного інструменту.
— Окрім “Фрідома” є ще й інший важливий кейс – передача державі частки корпоративних прав приватних акціонерів “Укрнафти”, “Мотор-Січі”, “Запоріжтрансформатора”. Якщо буде перемир’я, завершення воєнного стану та війни, що Комісія пропонуватиме уряду зробити, що компенсувати інвесторам їх активи та повернути їх довіру?
Частина з цих компаній – це колишні блакитні фішки, які не просто входили в індекс, а були лідерами з найбільшими частками в цьому індексі, тож люди сподівалися, що правила гри будуть дотримані. Може не найкращий приклад, але це як ти граєш в шахи, а тебе б’ють шаховою дошкою. Але я це не про державу, а про той менеджмент, який був там. Зараз держава забрала “шахову дошку” до себе, і як сумлінний гравець має виконати свої зобов’язання за ті періоди.
Наприклад, “Укрнафта”, де були так звані “селективні виплати” дивідендів – тим платили, а тим не платили. Я певен, що це завдання теперішнього менеджменту зробити так, щоб зобов’язання по виплаті дивідендів за минулі періоди були виконані, і люди зрозуміли, що тепер емітент дійсно починає “грати в шахи”.
Щодо передачі державі акцій, то варто розуміти, що йде війна і така передача потрібна була для перемоги. Після завершення війни треба буде проаналізувати, скільки воно вартувало, як це буде повернуто або компенсовано. Як з автомобілем вчиняють, коли в тебе його забирають для потреб ЗСУ: якщо він цілий, тобі його повертають, якщо ні, то компенсують його справедливу вартість. Ось так треба вчинити. І це буде знак для усіх інвесторів, що держава розуміє, що таке корпоративне управління, правила фондового ринку і що треба відновлювати права інвесторів.
— Для захисту інвесторів за ініціативою Комісії, Національний депозитарій запровадив ведення обліку часток ТОВ у власній системі. Але поки кількість компаній, які обрали цей варіант, не дуже велика. Серед причин низького інтересу називають доволі високі ціни.
Я чув, що дехто скаржився. Але, наскільки мені відомо, наразі НДУ значно знизив вартість цієї послуги.
На мою думку, цю послугу варто краще рекламувати. Але я точно знаю, що у НДУ був сплеск попиту через недавню кібератаку ворога на ЄДР. Вона показала перевагу обліку часток ТОВ в НДУ. Ті, хто встиг перейти до НДУ, не відчули наслідків цієї атаки.
Ще один позитив, що у разі обліку в НДУ ця частка може бути предметом застави для надання кредиту, бо у депозитарія є обмеження у вигляді блокування.
Третій плюс – DVP (поставка проти оплати). Під час продажу бізнесу, консолідованого на ТОВ, нівелюється ризик контрагента. Момент взаємного переказу грошей та відчуження часток контролює НДУ.
Читати далі – https://interfax.com.ua/news/interview/1056301.html
