У багатьох демократичних країнах лобіювання вже визнане нормальною практикою. В Україні ж тільки зараз визначають офіційні правила діалогу між державою та суспільством. Будемо сподіватися, що зрештою ми всі матимемо прозорий механізм, який дозволяє бізнесу, громадським організаціям та іншим стейкхолдерам відстоювати свої інтереси легально, відкрито і з дотриманням етичних стандартів. Так Світлана Михайловська, заступниця директорки з представництва інтересів компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації, в інтерв’ю The Page оцінила значення набуття чинності в Україні з 1 вересня закону «Про лобіювання». Вона назвала його системним кроком до відокремлення лобіювання від тіньового «впливу на рішення».
На вашу думку, з набуттям чинності закону процес лобіювання став достатньо врегульованим, чи потрібно ще щось?
– Закон тільки задає рамку, для його практичного втілення потрібна подальша робота: чіткі підзаконні інструкції та офіційні роз’яснення. Важливою є і просвітницька кампанія, щоб усі учасники ринку розуміли свої права та обов’язки.
До того ж, на нашу думку, потрібно вдосконалювати сам закон. Потрібно внести чіткість до визначення термінів, зокрема розмежувати лобізм, адвокацію, GR-діяльність, спростити звітність та передбачити додаткові переваги для зареєстрованих лобістів. Було б добре передбачити стимули для суб’єктів господарювання визнавати себе лобістами та реєструватись в Реєстрі прозорості.
Ці моменти були враховані у законопроєкті №13339, напрацьованому у профільному комітеті ВРУ за участі бізнесу, громадських організацій та регулятора (Національне агентство з питань запобігання корупції, НАЗК). На жаль, законопроєкт не отримав достатньої кількості голосів у парламенті та був відхиленим. Відтак, всі згадані проблемні моменти все ще залишаються неврегульованими.
Питання відповідальності за порушення норм закону про лобіювання також досі залишається невирішеним. Бізнес-спільнота активно лобіювала необхідність відтермінування на рік відповідальності за порушення законодавства про лобіювання, адже це абсолютно нове регулювання для ринку з досить суворими вимогами. А отже, на нашу думку, було б доречно дати індустрії можливість більш детально ознайомитися з новим законодавством, протестувати роботу Реєстру прозорості та подати перші звіти без ризику отримати штрафи за порушення тих чи інших норм, які трактуються на сьогодні неоднозначно.
На жаль, законопроєкт №13340, який пропонує відтермінувати відповідальність за порушення Закону про лобіювання, не вдалося ухвалити вчасно. Тож зараз фізичні та юридичні особи вже несуть відповідальність за порушення цього законодавства.
Сприйняття лобіювання в суспільстві та бізнес-середовищі. Коли ЄБА називають лобістською організацією, як ви до цього ставитеся?
– Ми – бізнес-асоціація та платформа для діалогу і захисту законних інтересів бізнес-спільноти. Ми ніколи не соромились терміну «лобіст», адже наша лобістська діяльність завжди була прозорою, ми були такими собі першопрохідцями у сфері прозорого і чесного лобіювання.
Асоціація представляє колективну позицію компаній, формує аналітику і пропозиції, але не займається змінами законодавства задля просування індивідуальних інтересів за винагороду. Це ще багато років тому було зафіксовано в нашому кодексі Сode of lobbying. Для нас вираз «ЄВА – лобістська організація» – це про прозору адвокацію реформ.
Як ЄБА готувалася до набрання чинності законом про лобіювання, чи змінилася ваша організаційна структура, внутрішні та зовнішні процедури?
– Ще до прийняття закону у нас діяли внутрішні політики прозорості та комплаєнсу, а також відстеження всіх наших лобінгових ініціатив. Водночас навіть налагоджені внутрішні процедури потребують адаптації до вимог законодавства та інфраструктури Реєстру. Необхідність подання інформації та звітності до Реєстру прозорості створить суттєве адміністративне навантаження на нашу команду.
Таке велике бізнес-об’єднання, як ЄБА, опрацьовує велику кількість законопроєктів та нормативно-правових актів і має сотні лобінгових ініціатив щорічно. Тільки у першій половині 2025 року асоціація працювала над 143 колективними ініціативами. Тож ми сподіваємось, що нам вдасться досягнути домовленості для вдосконалення і спрощення формату звітності, і ми вдячні НАЗК за відкритий конструктивний діалог щодо цього питання.
Щоб підготуватися та допомогти зорієнтуватися нашим компаніям в нових правилах, ми проводили внутрішні тренінги для команд та вебінари для членських компаній. Як наслідок, зокрема, наші лобісти були зареєстровані одними з перших у Реєстрі прозорості НАЗК в день його запуску. Наразі у Реєстр включено 30 лобістів – співробітників Асоціації.
На вашу думку, наскільки широко суб’єкти лобіювання в Україні будуть користуватися своїми законними правами та наскільки сумлінно виконувати обов’язки?
– Багато великих українських та міжнародних компаній вже впровадили необхідні внутрішні процедури і мають сформовану культуру прозорості. Для таких компаній нові правила не стануть викликом – вони продовжать діяти як дисципліновані й відповідальні учасники ринку. Натомість для частини локального бізнесу це нова реальність.
Цілком ймовірно, що перший рік після впровадження нових вимог стане для них періодом адаптації та навчання.
Саме тут особливо важливою є проактивна позиція регулятора (НАЗК): таким компаніям потрібні чіткі роз’яснення, практичні рекомендації та підтримка на етапі впровадження, щоб вони могли ефективно інтегрувати нові стандарти у свою роботу та уникнути санкцій за їх порушення.
А що ви можете сказати про об’єкти лобіювання?
– Положення закону, що визначають права та обов’язки об’єктів лобіювання, значною мірою стосуються запобігання неправомірним або корупційним діям. Зокрема, об’єкти лобіювання, наприклад, представники державних органів, повинні повідомляти НАЗК про випадки можливих порушень закону та утримуватися від будь-яких неправомірних вигод.
У нас вже виникали ситуації, коли державні органи перевіряли реєстрацію асоціації та її співробітників у Реєстрі перед погодженням робочих зустрічей. Чи стане така практика поширеною – поки що складно сказати. Проте вже зараз помітно, що до Реєстру та нового регулювання є висока увага. Це питання не лише індивідуальної ділової етики, а й організаційної культури державних установ.
Щодо того, чи допоможе новий закон ефективніше запобігати корупційним проявам, то лише одного регулювання, очевидно, недостатньо. Інструментів у законодавстві вже чимало, але їхня дієвість не завжди відповідає очікуванням. Натомість потрібна комплексна зміна культури взаємодії, належне матеріальне забезпечення держслужбовців, що створило б кращі умови для мінімізації корупційних ризиків.
Окремо варто наголосити на важливості подальшої інформаційно-роз’яснювальної роботи як серед об’єктів лобіювання щодо їх прав та обов’язків, так і серед фізичних та юридичних осіб, які комунікують з державними органами щодо тих чи інших законодавчих змін.
Вплив закону про лобіювання на роботу лобістів. На вашу думку, після набрання чинності законом, яка частина сфери лобіювання стане «білою», тобто буде працювати відповідно до законодавчих норм?
– Ми очікуємо, що значна частина корпоративного лобізму з боку великого бізнесу одразу перейде у «білу» площину. Натомість представники малого, середнього бізнесу, а також окремі консультанти можуть зайняти більш обережну, вичікувальну позицію, придивляючись до нових правил та практик. Остаточну картину покаже перший рік роботи системи, але загальна тенденція до більшої відкритості та прозорості вже зараз виглядає очевидною.
Що може звузить «тінь»?
– Зменшити тіньовий сегмент можуть кілька ключових чинників:
- простий, зручний та захищений Реєстр – для простого процесу реєстрації та звітності;
- забезпечення публічності даних, щоб медіа та громадськість мали можливість здійснювати незалежний моніторинг;
- формування позитивних прикладів компаній, які працюють у «білому» полі і на практиці демонструють переваги прозорості та відкритості.
Через кілька місяців ЄБА доведеться представити перший звіт про лобістську діяльність. Які труднощі при його підготовці ви очікуєте?
– Основні виклики лежать у технічній площині: це і формат подання інформації, і необхідність узгодження внутрішніх баз із вимогами нового Реєстру. Ми усвідомлюємо, що це створить додаткове навантаження на команди адвокації та комплаєнсу. Але ми впевнені, що впораємося з цією задачею.
