Аналізуючи досягнення і виклики 2019 р. для української енергетики, слід відзначити, що він став роком радикальних, але водночас суперечливих реформ, які створюють високі ризики для євроінтеграції цього сектора економіки в інтересах виробників і споживачів енергетичних ресурсів.
КАДРОВЕ ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ І НОРМАТИВНА НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ
З початком 2019 р. продовжилися вже розпочаті раніше реформи, але вони супроводжувалися низькою якістю законотворчої діяльності і недостатньою активністю Уряду з імплементації чинного законодавства та Енергетичної стратегії України до 2035 р.
Слід відзначити, що невизначеність статусу НКРЕКП після прийняття рішення Конституційного суду №5-р від 13.06.2019 р. у 2019 р. збільшила вплив політики на галузь, а це помітно уповільнило процес реформування ринків енергетики і комунальних послуг за принципами, визначеними у Договорі про приєднання до Енергетичного співтовариства.
Тривалий виборчий процес і кадрове перезавантаження Верховної Ради й Кабміну також сприяли зниженню темпів імплементації законодавства ЄС і прийняттю низки суперечливих законодавчих актів.
Створення об’єднаного Міністерства енергетики та захисту довкілля стало викликом, який не подолано й сьогодні, що полягає в перезавантаженні архітектури центрального органу державної влади і налагодженні взаємодії між його підрозділами, секторами галузі та учасниками ринку.
Спроби нової влади врегулювати правовий статус НКРЕКП відповідно до рішення Конституційного суду шляхом прийняття Закону №2490-1 від 25.11.2019 р. призвели до збільшення можливостей політичного маніпулювання цим органом і порушення європейського законодавства, зокрема, через встановлення Регулятором граничних цін у сегментах ринку електроенергії, а також з огляду на збільшення можливостей впливу цього органу на суб’єктів ринку через посилення ліцензійного контролю. Крім цього, створено ризики для незалежної і професійної діяльності НКРЕКП, а саме через недостатньо чітко визначений статус органу, заангажований порядок звільнення й ротації членів Нацкомісії. Через можливість обрання членами конкурсної комісії народних депутатів України, представників центральних органів виконавчої влади, правоохоронних органів існує ймовірність політизації добору кандидатів у члени Регулятора.
ГАЗОВІ ПЕРИПЕТІЇ
Реформа корпоративного управління в нафтогазовій сфері лише обмежилася вимогою Уряду щодо цілей НАК «Нафтогаз України» в частині провадження ринкової діяльності та виконання спеціальних функцій – жодних кадрових рішень з приводу невиконання програми з нарощування видобутку і збитковості Оператора ГТС України на рівні центрального апарату управління компанії не було прийнято.
Завдяки запуску електронних аукціонів і конкурсів на укладання угод про розподіл продукції досягнуто певного прогресу в частині впровадження конкурентних процедур надання надр у користування. Однак проблеми із залученням достатньої кількості іноземних інвестицій у газовидобуток залишаються актуальними. Поряд із цим назріла необхідність перегляду концепції стимулювання видобутку газу. За підсумком 12 місяців 2019 р. видобуток природного газу в Україні, порівняно з попереднім роком, зменшився на 1% і склав 20,7 млрд куб. м. Водночас державна компанія «Укргазвидобування» знизила видобуток газу на 3,7% – до 14,8 млрд куб. м, хоч вона все ще очолює рейтинг найбільших платників податків у країні.
Транзит газу у 2019 р. склав 89,6 млрд куб. м, що на 3% більше за показники попереднього року. Конфлікт між урядовою позицією й баченням НАК «Нафтогаз України» щодо процесу відокремлення оператора ГТС було врегульовано після зміни Уряду. Це дозволило укласти п’ятирічний контракт на транзит газу з ПАТ «Газпром». Проте реформа газового сектора значною мірою втратила цінність через подальшу участь НАК «Нафтогаз України» як посередника транзиту російського газу між російською монополією й новоутвореним Оператором ГТС України.
ЗАПУСК НОВОГО РИНКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ
Упродовж останніх років в Україні цілеспрямовано створювалася нормативно-правова база для роботи в умовах нового ринку електроенергії, проте сам ринок було запущено в доволі жорстко регульованому режимі. Залишаються відкритими питання: сертифікації оператора системи передачі; запровадження ринку допоміжних послуг; удосконалення механізму покладання спеціальних обов’язків і поступового приведення цін для всіх категорій споживачів до ринкових індикативів.
Водночас діюча система покладання спеціальних обов’язків і відкриття ринку для імпорту електроенергії з Росії створила дискримінаційні умови для атомної та гідрогенерації, а також суперечить багаторічній роботі державних органів влади України й компанії «Укренерго» щодо інтеграції з європейською енергомережею. Сукупний обсяг генерації електроенергії в Україні у 2019 р. зменшився на 1,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 152,04 млрд кВт-год. Українські компанії розпочали імпорт електроенергії в Україну в істотних обсягах з липня 2019 р., коли країна лібералізувала ринок поставок електричної енергії з Білорусії та РФ. Таким чином, у другій половині звітного року в об’єднану енергосистему України надійшло 2,6 млрд кВт-год, що склало більше 30% від експорту електроенергії. Незважаючи на деякі зміни в структурі генерації, обсяги споживання електроенергії залишилися без помітних змін, на рівні 122 млрд кВт-год.
АТОМНА ЕНЕРГЕТИКА: НЕЗНАЧНІ ЗРУШЕННЯ
Протягом року Україна просунулась в імплементації європейських засад у нормативно-правову базу для атомної промисловості. Було ухвалено відповідний закон України, що імплементує Директиву Ради 2014/87/Євратом, 2013/59/Євратом, 2006/117/Євратом.
Також успішно проведено комплекс різнопланових перевірок та інших заходів із залученням міжнародних партнерів, які підтвердили високий рівень ядерної безпеки і дотримання ДП «НАЕК Енергоатом» усіх стандартів МАГАТЕ, незважаючи на хронічне недофінансування та дискримінаційне становище цієї компанії на ринку електроенергії внаслідок установлення необґрунтовано низького тарифу на відпуск електричної енергії ДП «НАЕК Енергоатом» в покладання спеціальних обов’язків після запуску ринку електроенергії.
ЗРОСТАННЯ ТАРИФІВ
Після запровадження нової моделі ринку відбулося збільшення ціни електроенергії для українських промислових споживачів у середньому на 25%, а для побутових споживачів тарифи не змінилися. Тарифи на комунальні послуги протягом 2019 р. продовжували зростати, зокрема, в першому кварталі 2019 р. внаслідок збільшення вартості природного газу на 24% відбулося зростання тарифів на тепло, які не перевищили відсоток зростання вартості блакитного палива. Незважаючи на зменшення ціни природного газу в ІІІ–IV кварталі 2019 р. відбулося зростання платежів за гаряче водопостачання в середньому на 15% залежно від регіонів України, а тарифи на теплопостачання в бік зменшення не були перераховані.
ЕКСПАНСІЯ ВДЕ
Для відновлюваної енергетики в цілому 2019 р. слід вважати роком швидкого нарощування потужностей ВДЕ та їх частки в обсягах виробленої електроенергії, що призвело до суттєвого збільшення фінансового навантаження на споживачів. Загальний дохід підприємств-виробників електроенергії з ВДЕ у 2019 р. склав 28 млрд грн, а встановлена потужність об’єктів відновлювальної енергетики України була збільшена до 5 ГВт, що у 2,3 рази більше за аналогічний показник попереднього року. Маючи найбільший в Європі «зелений» тариф, Україна підійшла до межі технологічного обмеження будівництва нових електростанцій з використанням ВДЕ, що стримує виконання Енергетичної стратегії України до 2035 р. і, відповідно, трансформаційний перехід від використання переважно викопних видів палива до екологічно чистої енергії.
Відтак ключовий виклик для розвитку ВДЕ – удосконалення первинного і вторинного законодавства в частині зниження «зеленого» тарифу шляхом впровадження аукціонної моделі підтримки учасників ринку ВДЕ, а також розвитку балансуючих і акумулюючих потужностей. У 2019 р. в Україні введено в експлуатацію 4505 МВт потужностей відновлюваної електроенергетики, інвестиції за рік склали близько 3,7 млрд євро. Завдяки таким високим темпам впровадження Україна посіла 8-ме місце в рейтингу інвестиційної привабливості в цьому секторі порівняно з 63-ю позицією в минулому році.
НЕВИРІШЕНІ ПИТАННЯ ВУГІЛЬНОГО СЕКТОРА
Проблемні питання вугільного сектора енергетики не знайшли у 2019 р. навіть часткового вирішення. Державний сектор вугільної галузі перебуває в занепаді через недостатнє фінансування і відсутність ефективних заходів з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, а також реструктуризації економіки вугледобувних регіонів. Внаслідок несформованого ринку вугільної продукції кошти, що передбачені в Держбюджеті на структурні реформи, були вкотре спрямовані на погашення заборгованості із заробітної плати. У січні–грудні 2019 р. українські шахтарі видобули 24,8 млн т енергетичного вугілля, що на 9,3% менше за аналогічний показник минулого року. Із цього обсягу приватні підприємства видобули 22,1 млн т палива, або на 7,4% менше порівняно з 2018 р.
ТРАНЗИТ НАФТИ
Обсяги транзиту нафти зменшилися, порівняно з 2018 р., на 14% – до 13,5 млн т, що стало наслідком переривання транспортування нафти через хлорорганічні забруднення нафти в системі трубопроводів з боку РФ.
ЗАХОДИ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ
Державна програма «теплих кредитів», як і в попередні роки, фінансувалася незадовільно. Незважаючи на це, в частині імплементації європейського законодавства Україна загалом продовжувала курс, закладений у попередні періоди. Уряд визначив національні цілі України з енергоефективності на період до 2020 р., розпочав роботу Фонд енергоефективності. Разом з тим деякі вкрай важливі положення Директив 2012/27/ЄС, 2010/31/ЄС, 2010/30/ЄС так і не увійшли до українського законодавства, що спричинило відсутність дієвих інструментів для належної організації заходів з підвищення енергоефективності.
Світлана ЧЕКУНОВА, Володимир ОМЕЛЬЧЕНКО, Максим БІЛЯВСЬКИЙ та Віктор ЛОГАЦЬКИЙ, Центр Разумкова
