Енергетична безпека стала однією з ключових проблем у Європі, особливо у світлі останніх геополітичних подій. Диверсифікація енергопостачання та розвиток відновлюваних джерел енергії стали критично важливими для зменшення залежності від російських енергоносіїв та забезпечення стабільності енергетичного ринку.
«Газ – більше не зброя і не елемент політичного шантажу зі сторони рф. Більшість країн ЄС в прискореному темпі позбуваються цього зашморгу і знаходяться на шляху повної диверсифікації та енергонезалежності», – таку думку висловив Денис Костржевський, Голова Ради директорів Міжнародного аеропорту «Київ».
Як змінюється енергополітика Європи
До 2022 року Німеччина імпортувала понад 50% свого природного газу з Росії, що робило її однією з найбільш залежних країн ЄС від російських постачань. Крім газу, країна імпортувала нафту і вугілля. У 2021 році російська нафта становила близько 34% від загального імпорту. Нині ж німецький уряд активно реалізує програму «Енергетичний поворот» (Energiewende), метою якої є отримання 80% електроенергії з відновлюваних джерел до 2030 року. А після заморожування проекту Nord Stream 2, країна активно розвиває інфраструктуру для імпорту скрапленого природного газу з США та Катару.
«Німеччина, зокрема, робить величезні кроки у напрямку зеленої енергетики, що знижує її залежність від російського газу. А інвестиції в LNG термінали демонструють її прагнення до енергетичної безпеки та гнучкості в постачанні газу», – вважає Денис Костржевський.
Натомість Франція, яка була менш залежна від російських енергоносіїв порівняно з іншими, продовжує Костржевський, планує будівництво нових атомних реакторів. Це допоможе зменшити їй залежність від викопного палива. Окрім цього, французи активно розвивають свої вітрові та сонячні потужності.
«Франція ефективно використовує свої ядерні потужності для забезпечення стабільного енергопостачання, але там також розуміють важливість диверсифікації. Тому й розширюють інфраструктуру для прийому зрідженого природного газу. Плюс інвестиційні програми, які запроваджено у Франції, щодо відновлювальних джерел енергії, вони допоможуть французам зменшити екологічне навантаження і забезпечити енергетичну незалежність», – каже він.
А от поляки, які історично залежали від вугілля, а також імпортували близько 50-60% природного газу з Росії, зараз активно розвивають вітрову енергетику. В країні планують будівництво нових вітрових об’єктів у Балтійському морі.
«Польща теж демонструє комплексний підхід до зменшення залежності від російських енергоносіїв. Важливою складовою цієї стратегії є розвиток відновлюваних джерел енергії, будівництво Балтійського трубопроводу, СПГ-терміналів й інтеграція з європейськими енергетичними ринками, що дозволяє країні обмінюватися електроенергією та газом з іншими країнами ЄС», – продовжує Костржевський.
Також у цьому контексті він згадує Іспанію. Хоч вона й імпортувала значно менше російських енергоресурсів, проте у відповідь на геополітичні виклики та російську агресію проти України іспанцями вжито низку заходів для зменшення залежності від російських енергоносіїв.
«У 2024 році вони відкрили одну з найбільших у світі сонячних ферм, а також країна володіє однією з найрозвинутіших інфраструктур для імпорту СПГ у Європі. І тому це дозволяє їм швидше диверсифікувати джерела постачання газу та зменшити залежність. Водночас Іспанія має унікальні кліматичні умови, які дають можливість ефективно використовувати сонячну енергію. Й тому уряд планує вже до 2030 року отримувати 74% електроенергії з відновлюваних джерел, а також підтримує проекти з виробництва зеленого водню, який може використовуватися як екологічно чисте паливо для промисловості та транспорту. Іспанія взагалі планує стати одним з провідних виробників та експортерів зеленого водню у Європі», – додав Денис Костржевський. Усе це демонструє рішучість європейських країн зменшити залежність від російських енергоносіїв та сприяти глобальній боротьбі зі зміною клімату через інвестиції у зелену енергетику. І Україна, яка десятиліттями була залежною від російських енергоресурсів, наразі теж проходить цей складний шлях. Країна активно, наскільки це можливо під час війни, розвиває відновлювальну енергетику, зокрема сонячну. Крім того, Україна уклала контракти на імпорт газу з європейських країн і нарощує власний видобуток. Адже диверсифікація енергопостачання та відновлювальні джерела енергії є критично важливими, особливо в умовах постійного бомбардування об’єктів енергетичної інфраструктури з боку рф.
