Економічний прогноз-2007

Чинники, що впливатимуть на економічне зростання-2007*

Зростання

1. Зростання інвестицій

Донедавна основними драйверами зростання економіки були внутрішнє споживання та експорт. Наступного року аналітики прогнозують кардинальну зміну ситуації — основним джерелом збільшення ВВП стануть внутрішні та зовнішні інвестиції. У 2006-му, за оцінками економістів, приплив прямих іноземних інвестицій становитиме $4 млрд (за даними Держкомстату, за десять місяців цього року чистий притік ПІІ сягнув $3,5 млрд).

Очікується продовження буму M&A у банківському секторі. Посилення конкуренції серед банків і залучення останніми капіталу за кордоном приведуть до здешевлення кредитів і, як наслідок, до зростання інвестицій українських компаній.

Другий чинник зростання інвестицій — залучення компаніями великого капіталу за кордоном через євробонди та синдикати. У перспективі року-двох іншим великим джерелом капіталу стане IPO.

Крім залучення грошей наступного року зростання ВВП підганятимуть інвестиції в енергозбереження підприємствами хімічної та металургійної галузей.

Збільшаться також інвестиції фізосіб — з’являться нові інвестфонди та брокерські компанії, що разом зі зростанням доходів населення приведе до збільшення обсягу приватних інвестицій.

2. Стабільні ціни на металопродукцію

Влітку 2006-го ціни на сталь зросли на 15-25% (залежно від виду продукції) порівняно з цінами початку року. У підсумку збільшилися обсяги виробництва та продажів вітчизняних металургійних підприємств, прискорилися темпи зростання економіки. Якщо ціни на метали на світових ринках збережуться, що, швидше за все, і станеться, вітчизняні металурги розширять виробничі потужності й скоротять витрати майбутніх періодів завдяки інвестиціям у модернізацію.

Очікується зменшення дефіциту торговельного балансу, оскільки в основних країнах — партнерах України (ЄС і Росії) прогнозується прискорення зростання економіки.

3. Розширення внутрішнього попиту

Наступного року внутрішнє споживання перестане бути основним каталізатором зростання економіки, однак, як і раніше, стимулюватиме ВВП. Зростання приватного споживання у 2007 році сповільниться з 20% у 2006-му до 10%. Причина — помірне підвищення мінімальних зарплат і соціальних виплат, передбачених бюджетом. Утім, одним із чинників подальшого зростання споживання стане збільшення обсягів банківських кредитів населенню.

4. Державна підтримка промислових галузей і підприємств-експортерів

Це можуть бути як непрямі субсидії — фінансування ставок за кредитами машинобудівників, надання держгарантій, так і підтримка на державному рівні: запобігання антидемпінговим розслідуванням, переговори про розширення доступу на зовнішні ринки.

5. Вступ до СОТ

У короткостроковому періоді вступ до СОТ не надто позначиться на темпах зростання економіки. За розрахунками центру CASE Україна, СОТ дасть додаткові 1-2% зростання ВВП тільки в довгостроковому періоді (від 5 до 10 років). Однак сам факт вступу до СОТ вплине на імідж країни, обмежить неринкові дії уряду, а також стане вагомим аргументом у переговорах України з Європою з приводу зняття торговельних обмежень щодо українських виробників.

6. Спокійний політичний календар на 2007 рік

Політологи говорять про відсутність передумов для великих політичних конфліктів наступного року, що позитивно позначиться на припливі інвестицій в Україну (особливо іноземних) та діловій активності реального сектору.

Не зростання

1. Зростання цін енергоносіїв на світових ринках

Якщо газ на світових ринках продовжить дорожчати, Росія може посилити умови поставок в Україну. Ймовірно, у II півріччі 2007 року ціна палива знову підвищиться — з $130 за тис. куб. м, як це передбачено договором Росії та України на I півріччя наступного року. Результат — зростання собівартості виробництва у промислових галузях — металургії, енергетиці та хімпромі (за винятком хіба що машинобудування). Якщо кон’юнктура на світових ринках, особливо на ринку хімічної продукції, зміниться у гірший бік, низка вітчизняних промпідприємств можуть зменшити обсяги виробництва та продажів.

2. Держрегулювання у ручному режимі

Бажання держави централізовано, іноді в ручному режимі управляти промисловими галузями, що перебувають у держвласності, та відновлення діяльності монстрів-держкомпаній (НАК ЕКУ, НАК «Вугілля» тощо) негативно позначиться на розвитку економіки.

Управління товарними ринками, введення квот на експорт зерна та інші заходи знижують рентабельність компаній, хоча й тимчасово сповільнюють темпи зростання інфляції.

Якщо уряд відновить практику нерівномірного розподілу податкових пільг через СЕЗ, відбудеться відплив капіталу в тіньовий сектор. І хоча фіктивний експорт позитивно вплине на офіційний показник ВВП, насправді темпи зростання економіки (доданої вартості, яку створюють підприємства) сповільняться.

3. Зволікання держави з приватизацією великих активів

Нерішучість уряду та ФДМ у питанні приватизації з кожним роком знижує вартість держпідприємств. Простоюють потужності, застаріває устаткування. Як наслідок — скорочуються темпи виробництва, рентабельність держкомпаній, а відтак і їхня привабливість в очах потенційних покупців.

4. Зростання тарифів на комунальні послуги

Підвищення ЖКГ-тарифів знизить купівельну спроможність населення і прискорить інфляцію, яка наступного року знову становитиме більш ніж 10%. Утім, негативний вплив зростання тарифів на споживчий попит частково або повністю буде нівельований швидкозростаючим кредитуванням. До того ж підвищення тарифів необхідне для комунального сектору та місцевих бюджетів, які зможуть більше інвестувати у відновлення основних фондів.

5. Відсутність у великих іноземних корпорацій інтересу до виробництва в Україні

Закордонні компанії — представники реального сектору, як правило, воліють торгувати своєю продукцією в Україні, а не розміщати в нашій країні виробничі потужності. Підсумок — відсутність імпорту технологій виробництва і низькі темпи зростання продуктивності праці.

6. Сповільнення темпів зростання обсягів і продажів промислових компаній, що спеціалізуються на виробництві продукції з високою доданою вартістю (передусім машинобудівних)

Результатом може бути зниження інвестицій у модернізацію і втрата машинобудівниками своїх позицій на внутрішньому та зовнішньому ринках. Уже зараз компанії віддають перевагу закордонному обладнанню перед аналогічним українським, незважаючи на різницю в цінах на користь вітчизняної продукції.

* Експертна група Контрактів

• Олена БІЛАН, макроекономіст ІК DragonCapital
• Олексій БЛІНОВ, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень
• Дмитро БОЯРЧУК, виконавчий директор центру CASE Україна
• Євген ДУБОГРИЗ, редактор відділу економіки та фінансів тижневика Контракти
• Ярослав ЖАЛІЛО, завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень
• Костянтин ФІСУН, директор аналітичного відділу ІК «Конкорд Капітал»
• Василь ЮРЧИШИН, директор економічних програм Центру ім. Разумкова

http://kontrakty.com.ua