Позбавлення Служби безпеки України невластивих їй функцій та створення окремого органу для розслідування економічних злочинів було однією з передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського та є зобов’язанням України перед МВФ, передає НВ.
Верховна Рада на сьогоднішньому засіданні ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт № 3087-д про створення Бюро економічної безпеки (БЕБ). За проголосувало 242 депутатів.
Згідно з законопроєктом, Бюро економічної безпеки України — це «центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави». Бюро виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції. Його діяльність координуватиметься Кабінетом Міністрів.
Основні завдання нового органу:
- виявляти зони ризиків у сфері економіки шляхом аналізу даних;
- оцінювати ризики і загрози економічній безпеці держави;
- пропонувати зміни до нормативно-правових актів для усунення передумов створення економічних схем;
- забезпечувати економічну безпеку держави шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки;
- збирати та аналізувати інформацію про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави;
- виявляти та розслідувати правопорушення, пов’язані з отриманням та використанням міжнародної технічної допомоги;
- складати аналітичні висновки і рекомендації для державних органів.
Забороняється втручання президента, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об’єднань, інших юридичних осіб, а також фізичних осіб у діяльність Бюро економічної безпеки України з підстав, не передбачених законом.
«Будь-які вказівки, пропозиції, вимоги, доручення, спрямовані до Бюро економічної безпеки України та його працівників, що стосуються питань досудового розслідування в конкретних кримінальних провадженнях і не передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є неправомірними і не підлягають виконанню. У разі отримання такої вказівки, вимоги, доручення тощо Директор Бюро економічної безпеки України, працівник Бюро економічної безпеки України невідкладно інформує про це в письмовій формі правоохоронні органи», — вказано в законопроекті.
Податкову міліцію, яка залишилася в Державній фіскальній службі після її поділу на Державну податкову службу та Держмитслужбу, ліквідують. Згідно з законопроєктом про БЕБ, матеріали кримінальних проваджень, які на день початку діяльності Бюро економічної безпеки України знаходилися в інших органах досудового розслідування на стадії досудового розслідування, але підслідні БЕБ, протягом двох місяців з дня прийняття рішення про початок діяльності Бюро економічної безпеки Україним передаються органом досудового розслідування відповідному прокурору для прийняття рішення згідно з Кримінальним процесуальним кодексом.
Що стосується оперативно-розшукових справ, які перебувають в підрозділах податкової міліції, то передбачено початок досудового розслідування або їх закриття протягом трьох місяців з дня набрання чинності законом про БЕБ. Забороняється заведення оперативно-розшукових справ оперативними підрозділами податкової міліції з дня набрання чинності цим законом.
Цей закон вносить низку змін в закон про Службу безпеки України. Зокрема, з другої статті закону прибрали слова про необхідність захисту цією спецслужбою економічного потенціалу держави. В переліку функціональних підрозділів центрального управління СБУ слова «захисту національної державності, боротьби з корупцією і організованою злочинною діяльністю» замінили словами «захисту національної державності».
В БЕБ працюватиме до 4 тисяч працівників, а директора органу обиратимуть на конкурсі.
Ухвалення закону про створення Бюро економічної безпеки збіглося з проведенням онлайн-місією Міжнародного валютного фонду першого перегляду програми stand-by. У Меморандумі про економічну і фінансову політику, підписаному в червні минулого року для отримання Україною програми МВФ, йшлося, що закон про створення органу фінансових розслідувань набуде чинності з 1 січня 2021 року, але ця обіцянка не була виконана.
В державному бюджеті на 2021 рік передбачили витрати на створення Бюро економічної безпеки. Мінфін заклав на ці цілі 587 млн грн. Це більш ніж вдвічі менше, ніж на заходи з реорганізації Державної фіскальної служби (1,3 млрд грн).
Для порівняння бюджет НАБУ в 2020 році складає 1,1 млрд грн, Державного бюро розслідувань — 2,5 млрд грн, СБУ — 15 млрд грн, Офісу генпрокурора — 11,5 млрд грн, Нацполіції – 35,5 млрд грн.
