2025 рік приніс суттєві зміни до податкової політики України, повідомляють Економічні новини. Уряд продовжує реформування фіскальної системи — з акцентом на прозорість, спрощення процедур, водночас суттєво посилюючи контроль і відповідальність.
Нововведення торкнулися не лише підприємців, а й звичайних громадян: нові підходи до декларування, змінені ліміти для ФОП, додаткові інструменти перевірок, а також оновлені правила податкової звітності.
Для бізнесу — це час адаптації до нових вимог, а для фізичних осіб — привід уважніше ставитися до своїх доходів, переказів і витрат. У цьому матеріалі розбираємо, які ключові зміни вже набули чинності, що ще готує держава — і як діяти, аби не опинитися “поза законом”.
Цифрова трансформація податкової служби
Один із ключових кроків у підвищенні якості податкового адміністрування у 2025 році — активне впровадження цифрових рішень. Завдяки системній цифровій трансформації, оподаткування стає не лише прозорішим, а й зручнішим для платників податків.
Важливим етапом цього процесу стало розширення функціоналу застосунку “Дія”, де інтегровано основні податкові сервіси. Відтепер громадяни та підприємці можуть безпосередньо зі смартфона:
- подавати податкову декларацію в кілька кліків,
- перевіряти наявність податкової заборгованості,
- сплатити податки онлайн без візиту до банку;
- переглянути історію власних податкових зобов’язань, платежів і штрафів;
- завантажувати довідки та витяги без візиту до податкової,
- подавати заяви на податкову знижку, пільгу чи повернення коштів;
Фактично, “Дія” стає “фіскальним помічником”, що поєднує зручність для громадян і новий рівень прозорості для держави.
Окрема цифрова ініціатива — автоматичне нарахування податків для фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Податкова служба впровадила алгоритми, які обробляють банківські обороти підприємців і, на їх основі, самостійно розраховують суму податку до сплати. Це особливо актуально для спрощеної системи, де раніше частина доходів могла “випадково” не фіксуватись. Така автоматизація знижує ймовірність помилок і дає державі більше підстав для контролю за відповідністю задекларованих доходів реальним фінансовим потокам.
Удосконалено й функціонал електронного кабінету платника податків. Цей портал став універсальним інтерфейсом для:
- подачі звітності;
- листування з ДПС;
- отримання рішень, повідомлень, актів перевірок;
- аналізу стану розрахунків із бюджетом;
- відслідковування статусу електронних запитів у режимі 24/7.
Відмова від податкових пільг: фіскальна нормалізація
У 2025 році Україна офіційно вийшла з режиму податкового форс-мажору та розпочала масштабне фіскальне перезавантаження. Після кількох років антикризових послаблень, держава повертається до жорсткішої податкової політики — з акцентом на дисципліну, цифровий контроль і максимальну прозорість.
Що вже змінилось:
- Скасовано тимчасовий 2% єдиний податок для ФОПів, який діяв з 2022 року як антикризовий інструмент підтримки малого бізнесу в умовах війни.
- Відновлено повноформатні перевірки Державної податкової служби. Перш за все — для середнього і великого бізнесу, а також для суб’єктів у ризикових секторах.
- Згорнуто частину податкових стимулів, які діяли на період воєнного стану, зокрема спрощену звітність для окремих категорій підприємців.
Громадяни під мікроскопом
Для фізичних осіб 2025 рік став роком посиленого контролю над доходами:
ПДФО: ширше охоплення доходів. Базова ставка податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) залишилась на рівні 18%. Водночас істотно розширився перелік доходів, що підлягають оподаткуванню. Особливу увагу держава зосередила на контролі над іноземними доходами українців: інвестиції, дивіденди, заробітки за кордоном — усе це відтепер має враховуватись при декларуванні.
Декларування активів за кордоном. Для громадян, які володіють рахунками, нерухомістю або іншими активами за межами України, введено обов’язкове щорічне декларування. Це реалізовано в межах імплементації міжнародних податкових стандартів BEPS (Боротьба з розмиванням податкової бази та переміщенням прибутків) та CRS (загального автоматичного обміну податковою інформацією між країнами).
Цифровий нагляд і банківські транзакції. Податкова служба отримала розширений доступ до банківських операцій фізичних осіб. Завдяки інтеграції з цифровими платформами (зокрема “Дія”), податкові органи можуть відстежувати грошові перекази, фінансові сервіси, електронні рахунки та підозрілі активності у режимі реального часу.
ПДВ і “скрутки”: автоматичний контроль
У 2025 році Україна зробила низку важливих кроків у сфері непрямих податків, зокрема в адмініструванні ПДВ.
Так, ставка податку на додану вартість залишилася без змін — 20%. Проте принципово змінилася система контролю. Запущено оновлену модель електронного моніторингу ПДВ-ланцюгів, яка працює на базі автоматизованих алгоритмів і машинного аналізу. Система відстежує кожен етап “податкового ланцюжка” — від постачальника до кінцевого покупця — і дозволяє виявляти так звані “скрутки” (схеми штучного формування податкового кредиту).
Акцизи: дорожче, але “по-європейськи”
Акцизний податок в Україні — це один із специфічних непрямих податків, який стосується окремих категорій товарів. Його основна мета — не лише наповнення бюджету, а й регулювання споживання певних продуктів, таких як тютюн, алкоголь, пальне.
Перелік підакцизних товарів залишився без змін. Однак нещодавно до нього були додані нові категорії — зокрема, тютюнова сировина, відходи тютюну, а також нікотиновмісні продукти для орального застосування, що не є рідинами для електронних сигарет.
Алкогольні коктейлі, які готуються та продаються у закладах громадського харчування (бари, кафе, ресторани тощо), також підлягатимуть оподаткуванню акцизним податком. Відповідно до підпункту 213.1.9 Податкового кодексу України, така діяльність вважається роздрібною торгівлею підакцизними товарами, навіть якщо коктейлі реалізуються на розлив безпосередньо кінцевому споживачу. Ставка акцизу — 5% від вартості напою з урахуванням ПДВ. Тобто будь-який напій з вмістом етилового спирту понад 0,5% об’ємних одиниць класифікується як алкогольний, а отже — підакцизний. Навіть коктейлі, змішані на місці, є підакцизними товарами.
Пальне в Україні оподатковується за загальними правилами, за винятком деяких спеціальних випадків, таких як важкі дистиляти для Міністерства оборони. Ставки акцизного податку у 2025 році для різних видів пального виглядають так: 271,70 євро за 1000 літрів бензину та 215,70 євро за 1000 літрів дизельного пального (важких дистилятів). Зазначимо, що на період воєнного стану для замовлень Міністерства оборони діє пільга: ставка акцизу на важкі дистиляти, біодизель та їх суміші становить 0 грн за 1000 літрів, за умови подачі податкового векселя на митне оформлення.
Інтернет-торгівля: вихід із “тіні” та нові правила гри
У 2025 році онлайн-торгівля остаточно перестала бути “сірою зоною”. Податкова служба посилила моніторинг e-commerce-сегменту, особливо — на платформах OLX, Prom, Instagram, Facebook Marketplace, TikTok Shop та інших. Основна мета — легалізація доходів мікропідприємців та самозайнятих осіб, які систематично займаються продажами.
Ключові нововведення:
- Фізособи, які систематично продають товари онлайн, тепер визнаються підприємцями — навіть якщо не зареєстровані як ФОП. Податкова застосовує критерії систематичності (3+ продажі на місяць, реклама, каталоги, повторюваність).
- Банки зобов’язані передавати інформацію про платіжну активність — включно з отриманням коштів на картки monobank, ПриватБанк, Revolut тощо.
- Сервіси доставки (Нова Пошта, Укрпошта) передають податковій інформацію про кількість посилок та накладних платежів — це дозволяє виявляти “незареєстрованих продавців”.
- Маркетплейси (Rozetka, Prom, Etsy тощо) повинні ідентифікувати продавців та надсилати звітність до податкових органів.
Криптовалюта: курс на легалізацію і оподаткування
Цього року в Україні набуває чинності оновлене регулювання ринку віртуальних активів (криптовалюти). Доходи від операцій з криптовалютами оподатковуватимуться окремо від інших видів доходів, таких як заробітна плата чи інвестиційний прибуток від цінних паперів. Це дозволяє уникнути змішування різних податкових баз і спрощує облік.
- Оподатковується саме прибуток, отриманий протягом календарного року, який розраховується як різниця між доходами від продажу криптовалют і витратами на їхнє придбання. Наприклад, якщо особа придбала біткойн за 1 млн грн, а продала за 1,5 млн грн, оподатковуватиметься лише прибуток у розмірі 500 тис. грн.
- Фізичні особи зобов’язані самостійно декларувати свої доходи від операцій з криптовалютами та сплачувати податки. Це покладає відповідальність на інвесторів за ведення обліку своїх транзакцій і своєчасне подання декларацій.
- Законопроект передбачає низку винятків, коли доходи від криптовалюти не оподатковуються: Обмін віртуальних активів на інші віртуальні активи (наприклад, обмін біткойна на ефіріум) не вважається оподатковуваною подією. Продаж криптовалюти на суму до однієї мінімальної заробітної плати (станом на 2025 рік це може бути близько 8 тис. грн, залежно від встановленого розміру). Вартість віртуальних активів, отриманих внаслідок їхньої емісії (наприклад, створення токенів), безоплатної передачі від емітентів або в обмін на персональні дані (наприклад, токени, отримані через airdrop).
- Якщо інвестор зазнав збитків від операцій з криптовалютами (наприклад, продав актив дешевше, ніж купив), ці збитки можна враховувати в майбутніх періодах для зменшення оподатковуваного прибутку. Таке правило діятиме до повного погашення збитків, за винятком певних обмежень, які ще уточнюватимуться.
- Для криптовалют, придбаних до набрання чинності законом, передбачено перехідний період. У разі їхнього продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО у розмірі 5% замість стандартної ставки – 18%. Це стимул для легалізації активів, що перебувають у власності інвесторів.
Автомобілі: нові правила розрахунку та сплати податків
Податок на розкішні авто, який діє з 2015 року, зазнав істотних змін. Відтепер його сплачують не лише власники нових легкових автомобілів вартістю понад 375 мінімальних зарплат (приблизно 2,9 млн грн), а й власники вживаних авто віком до п’яти років, незалежно від пробігу чи попередніх власників. Ставка залишилась фіксованою — 25 000 грн на рік за кожен автомобіль, що підпадає під визначені критерії.
Реєстрація транспортних засобів тепер автоматично синхронізується з податковою базою. Це дозволяє ДПС оперативно визначати податковий статус авто, формувати нарахування та контролювати сплату зобов’язань без втручання людини.
Водночас продовжено пільгові умови для імпорту електромобілів: до кінця 2025 року вони звільнені від ПДВ та акцизу. Проте уряд вже публічно озвучив намір переглянути цю пільгу з 2026 року — з огляду на зростання ринку і потребу у збалансуванні бюджету.
Енергетичне оподаткування: перехід до “зелених” підходів
У 2025 році Україна активізувала процес перегляду системи енергетичних податків у рамках адаптації до кліматичних цілей ЄС. Це стало частиною більш широкої стратегії інтеграції в екологічну політику ЄС, зокрема в контексті реалізації “Зеленого курсу” (Green Deal), який передбачає радикальне зниження викидів парникових газів та перехід до сталої економіки.
Один із ключових напрямків — запровадження податкових інструментів, орієнтованих на обмеження викидів вуглекислого газу (СО₂). Йдеться про поступовий перехід до оподаткування вуглецевого сліду у виробництві, енергетиці, промисловості та транспорті. В уряді вже обговорюється концепція вуглецевого податку, який може бути закладений у структуру цін на викопне паливо, залежно від обсягів викидів.
Ще один ключовий фактор — підготовка до дії механізму коригування викидів на кордоні (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM), який ЄС поступово впроваджує для країн-партнерів. Цей механізм передбачає додаткові платежі для імпортерів товарів із “високовуглецевим слідом”. Для українського експорту це означає, що без належної екологічної фіскальної бази в країні продукція може втрачати конкурентоспроможність на європейському ринку.
Нові підходи до енергетичного оподаткування мають не лише обмежувальну, а й стимулюючу функцію. Очікується, що держава запровадить податкові преференції для компаній, які інвестують у відновлювані джерела енергії, енергоефективність, електротранспорт та “чисті” технології.
Як законно платити менше податків
Існують правові способи оптимізації податків, які дозволять і платити менше, і уникнути штрафів.
Ось основні інструменти, які варто знати:
Податкова соціальна пільга (ПСП)
Податкова соціальна пільга — це офіційне зменшення суми доходу, з якої обчислюється ПДФО (податок на доходи фізичних осіб). Вона застосовується до заробітної плати, яка не перевищує певного граничного розміру (у 2025 році — уточнюється в Податковому кодексі щороку).
Хто має право:
- працівники з невисокими доходами,
- батьки дітей до 18 років,
- особи з інвалідністю,
- учасники бойових дій тощо.
Декларування доходів — з правом на податкову знижку
Якщо ви подали щорічну податкову декларацію, ви можете претендувати на податкову знижку — це повернення частини вже сплаченого податку.
Що можна включити до податкової знижки:
- вартість навчання,
- витрати на іпотеку (проценти за кредитом),
- витрати на страхування життя,
- благодійні внески,
- витрати на репродуктивне лікування або усиновлення.
Зазначимо, знижка застосовується тільки до доходів, отриманих у вигляді заробітної плати. Не забувайте, що декларацію треба подати до 31 грудня наступного року.
Вибір системи оподаткування для ФОП
Якщо ви працюєте як ФОП, варто правильно обрати групу єдиного податку.
Наприклад, ФОП 2-ї групи платить фіксовану суму податку, незалежно від обсягу доходу (якщо він не перевищує ліміт). Це дозволяє легально працювати з мінімальними витратами.
Використання інструментів подвійного оподаткування (для фрилансерів і айтішників)
Якщо ви отримуєте дохід з-за кордону (наприклад, через Upwork чи Payoneer), важливо:
- з’ясувати, чи діє угода про уникнення подвійного оподаткування з цією країною,
- подати декларацію і вказати сплачений там податок — щоб його зарахували в Україні.
Податкові канікули або пільги для окремих категорій
У деяких випадках держава передбачає звільнення від податку:
- на період дії воєнного стану,
- для волонтерів,
- для деяких видів соціальної допомоги або грантів.
Мінімізація через оптимальне оформлення витрат
Якщо ви маєте право на витрати, які зменшують податкову базу, обов’язково оформлюйте їх офіційно: зберігайте чеки, укладайте договори, оплачуйте через банк.
Наприклад, офіційні витрати на професійне навчання, підтвердження витрат на відрядження, витрати на розвиток бізнесу (для ФОП).
Участь у державних програмах підтримки
Програми на кшталт “єРобота” чи компенсацій за працевлаштування ВПО можуть зменшити фактичне податкове навантаження — через дотації, гранти або пільги.
Отже, платити менше податків — це не про “сіру бухгалтерію”, а про розумне використання законних інструментів. Знайте свої права, подавайте декларації, консультуйтеся з фахівцями — і платіть рівно стільки, скільки треба, або навіть менше.
