Україна наразі не має економічних передумов для запровадження чотириденного робочого тижня. Головним викликом залишається дефіцит кадрів, а для аграрного сектору, де виробництво залежить від сезонних і безперервних процесів, універсальне скорочення робочого часу є фактично неможливим. Таку думку висловив Delo.ua виконавчий директор та співзасновник аналітичного центру “Український інститут майбутнього” (УІМ) Анатолій Амелін.
Чому українська економіка не готова до чотириденного робочого тижня
На сайті Кабінету міністрів України нещодавно зареєстрували петицію з пропозицією скоротити тривалість стандартного робочого тижня з 40 до 32 годин в умовах воєнного стану. Станом на 16 липня вона набрала понад 12 тис. голосів з 25 тис. необхідних.
Головним аргументом на користь реформи авторка петиції Анна Павленко називає критичний рівень психоемоційного виснаження суспільства.
Крім того, авторка посилається на успішний міжнародний досвід впровадження чотириденного робочого тижня. За її словами, результати масштабних міжнародних експериментів, проведених у Великій Британії, Ірландії, Іспанії та Ісландії, засвідчили, що перехід на чотириденний робочий тиждень не лише не знижує продуктивність праці, а й у багатьох випадках сприяє її зростанню на 15–35%. Це пояснюється тим, що працівники виконують той самий обсяг завдань швидше завдяки вищій концентрації та меншій втомі, зазначає авторка петиції.
Проте українська економіка на сьогодні не готова до переходу на чотириденний робочий тиждень без скорочення зарплати, зазначив Амелін.
“Україна перебуває в умовах війни, гострого дефіциту кадрів і потребує максимального відновлення виробництва“, – сказав він.
За дослідженням Українського інституту майбутнього, за інерційного сценарію до 2035 року економіка може недоотримати $260–300 млрд економічного результату, а одним із ключових обмежень уже зараз є нестача працівників. Тому першочерговим завданням є підвищення продуктивності праці, а не скорочення робочого часу, зауважив Амелін.
Голова Ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України Андрій Длігач у коментарі Delo.ua також заявив, що чотириденний робочий тиждень наразі абсолютно передчасна ідея.
“Це стратегія, до якої ми маємо рухатися, але зараз з урахуванням катастрофічної нестачі людського капіталу, яка за нашими підрахунками, вже прямує до 30%, це неможливо“, – наголосив Длігач.
Чотириденний робочий тиждень: які можуть бути економічні наслідки для бізнесу
Якщо чотириденний робочий тиждень стане обов’язковою нормою без відповідного зростання продуктивності праці, собівартість продукції для багатьох підприємств зросте, заявив Амелін. Найбільше це відчують малий і середній бізнес, а також трудомісткі галузі – промисловість, будівництво, транспорт і сфера послуг. Великі компанії мають більше можливостей для автоматизації, цифровізації та використання ШІ, тоді як для малого бізнесу адаптація буде значно складнішою, сказав Амелін.
Чому агросектору потрібні гнучкі графіки, а не чотириденний робочий тиждень
Для агросектору універсальна чотириденка практично непридатна, заявив співзасновник аналітичного центру УІМ.
“Польові роботи, збір урожаю, тваринництво та переробка працюють за сезонними й безперервними циклами, які визначає природа, а не календар. Реалістичними є лише гнучкі графіки, позмінна робота та автоматизація окремих процесів“, – пояснив Амелін.
В умовах, коли Україна вже стикається з дефіцитом кадрів, а за дослідженням УІМ понад 60% підприємств повідомляють про труднощі із заповненням вакансій, додаткове адміністративне скорочення робочого часу може лише посилити кадровий дефіцит у виробничих галузях.
Чи здатне скорочення робочого часу компенсувати втрату одного робочого дня
Для окремих професій скорочення робочого часу може компенсувати втрату одного робочого дня, за словами експерта. Насамперед йдеться про офісну, креативну та ІТ-роботу, де штучний інтелект уже сьогодні автоматизує рутинні завдання, дозволяючи людям виконувати той самий обсяг роботи за менший час.
“Саме розвиток ШІ може стати одним із головних факторів, який у майбутньому зробить коротший робочий тиждень економічно виправданим. Однак для промисловості, агросектору, логістики чи будівництва, де результат значною мірою залежить від часу роботи людей і обладнання, такий сценарій поки що малореалістичний“, – сказав Амелін.
Досвід міжнародних пілотних проєктів показує, що чотириденний тиждень може працювати у сфері знань за умови глибокої реорганізації процесів, але ці результати не можна автоматично переносити на всю економіку, підкреслив експерт.
У Державній службі зайнятості заявили, що в умовах воєнного стану запровадження чотириденного робочого тижня в Україні не розглядається. Наразі ринок праці адаптований до військових потреб, і тривалість робочого часу може сягати 60 годин на тиждень.
