За даними НБУ, 2024 року експорт ІТ-послуг знизився на 4% – $6,45 млрд. 2023 року показник просів ще більше: на 8,5% – до $6,73 млрд. До цього ж індустрія постійно зростала, в найуспішніші роки – на 20-30%. Втім ІТ-експорт – лише частина айсбергу. В останні роки обсяг внутрішнього ринку зростає (і не лише завдяки стрімкому зльоту DefenceTech) та, імовірно, має шанс перейти від колишніх «скромних» 10% до більш вагомої частки в загальній структурі обсягу доходів. Тож які перспективи у зовнішнього та внутрішнього ІТ-ринків.? Про це розповідали топи індустрії на панельної дискусії «Технологічний сектор як каталізатор українського економічного дива» під час заходу щодо 3-ї річниці «Дія.City». Mind занотував найцікавіше та уточнив у спікерів.
Чи є шанси 2025 року наростити ІТ-експорт? «Відповідь на це питання залежить від двох факторів: світової економічної ситуації та досягнення справедливого миру в Україні. Наразі спостерігаємо досить різку політику нового президента США, яка впливає як на ринки, так і на те, що інвестори трошки бояться витрачати гроші», – розповів Mind співзасновник і CEO Sigma Software Валерій Красовський.
Втім перші «ластівки» можливого зростання вже є. «Почали відчувати поступове відновлення. Спостерігаємо його на ринку ІТ-праці в Україні, де попит на спеціалістів збільшується. Це свідчить про зростання замовлень. Також стартує багато нових проєктів зі штучним інтелектом, що додатково має драйвити попит на ІТ-спеціалістів в Україні», – уточнює Красовський.
На який приріст ІТ-експорту 2025 року сподіваєтеся індустрія? «Давайте спочатку вийдемо на плато, а потім будемо думати про зростання», – сміється співзасновник Sigma Software. Та додає, що шанс вийти на плато є: «Я майже впевнений. Звичайно, не завадила б валютна лібералізація, тоді більше грошей заходило б в Україну. Хоча розуміємо, що під час війни політика Нацбанку має бути дуже зваженою».
Яка динаміка внутрішнього ринку? За орієнтовними підрахунками, 2021 року його обсяг склав $1,53 млрд або 18% від загального обороту індустрії у $8,47 млрд, 2022-го – $0,64 млрд або 8% від $7,98 млрд, 2023-го – $0,71 млрд або 9,6% від $7,43 млрд, ідеться в дослідженні «Де IT на війні». Свіжих цифр за 2024 рік наразі немає.
Але ці дані не включають два важливих показника, які в останні роки драйвлять приріст внутрішнього ринку: здебільшого закриту інформацію про динаміку обсягів DefenceTech та обороти ІТ-підрозділів компаній з інших індустрій. Поки такий ресерч в Україні не спромоглася провести жодна дослідницька компанія.
Виконавча директорка асоціації IT Ukraine Марія Шевчук пояснює, що меседж про падіння галузі може виявитися дещо перебільшеним, якщо порахувати всі її складові. «Поки в дослідженнях не враховується проникнення IT-технологій в інші індустрії. Тим часом в Україні вже є багато компаній, які мають ІТ-інхаус-команди. Мова про банки, мережі маркетів, агросектор тощо. Звісно, їх дані не потрапляють в ІТ-експорт, але вони точно рухають індустрію. Наприклад, один з найсильніших кластерів всередині нашої асоціації – АgriТech, куди доєднуються великі агрохолдинги. Кожен із них є ІТ-підрозділи, які можуть бути структуровані як окрема компанія або як інхаус-команда. Тому загальні показники і важко виміряти», – уточнила вона.
Тарас Кицмей додав: «Поки ми багато чого не помічаємо. Наприклад, фінансовий сектор України – один з найкращих в світі. Те саме АgriТech. Море айтішників вже заходять в АgriТech».
Які перспективи внутрішнього ринку у 2025 році? Головним драйвером зростання, звісно, залишиться MilitaryTech – навіть після закінчення війни. Країні буде потрібно і надалі підсилювати обороноздатність. Крім того, вітчизняні компанії зможуть експортувати свої технології.
«В цілому ж у приватному секторі спостерігаємо ріст попиту на ІТ-послуги з різних індустрій. Наприклад, у нас є клієнти із банківської сфери та фармкомпаній. І цей попит на внутрішню цифровізацію буде зростати і надалі. А цифровізація держсектору здебільшого залежить від донорів. USAID підтримувало дуже багато проєктів. Яка їх подальша доля, наразі важко сказати. Внутрішніх грошей на цифровізацію не так багато. Втім, думаю, все ж таки кошти знайдуться. Можливо, європейські країни стануть більше підтримувати Україну», – пояснив Валерій Красовський.
До чого тут принцип довіри? Подальша доля галузі залежатиме і від кількості ІТ-спеціалістів. Наразі в індустрії працює близько 330 000 фахівців. Але є ризик, що після відкриття кордонів багато хто з них емігрує за кордон. Раніше СEO Львівського IT-кластера Степан Веселовський прогнозував, що після закінчення війни при оптимістичному сценарії з України поїде 19 000−20 000 ІТ-спеціалістів, у найгіршому випадку ця цифра може сягнути 74 000−75 000.
«Нещодавно була зустріч айтішників з віце-прем’єр-міністром Олексієм Чернишовим. Говорили про те, як повертати людей до України. Зараз в країні проживає 32 млн. Якщо нічого не поміняємо – залишиться 20 млн. Насамперед має бути довіра людей до держави. Чому, наприклад, ідея «Дія.City» спочатку буксувала? Тому що ми стартували на низькому порозі довіри між державою і ІТ-індустрією. Зараз рівень довіри між нами суттєво збільшився. Тож якщо не створимо умовну «Дія.City» на всю державу, буде важко», – пояснив Тарас Кицмей.
«Давайте вам на два тижні заблокуємо рахунок у банку і розберемося, що у вас там робиться». А має нарешті запрацювати презумпція невинуватості», – підкреслює співзасновник SoftServe.
