Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області розглянув цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до отримувачки житлової субсидії про повернення нібито надміру виплачених коштів. Підставою для звернення до суду стали результати перевірки банківських операцій жінки. Пенсійний фонд вважав, що вона здійснила купівлю іноземної валюти на суму понад 50 тисяч гривень, через що втратила право на субсидію. Натомість відповідачка наполягала, що лише конвертувала власні заощадження з євро в долари, не збільшуючи загальної суми коштів. Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки Пенсійний фонд не надав належних і допустимих доказів порушення умов отримання житлової субсидії.
Обставини справи
Жінка отримувала житлову субсидію, призначену відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 848. У травні 2024 року під час перевірки її електронної справи Пенсійний фонд виявив інформацію про банківські операції, проведені в період із 22 серпня до 22 листопада 2022 року. За результатами верифікації було встановлено невідповідність, пов’язану з операціями з купівлі іноземної валюти та банківських металів на загальну суму понад 50 тисяч гривень. Пенсійний фонд дійшов висновку, що через такі операції жінка не мала права на отримання житлової субсидії протягом 12 місяців після їх здійснення. Відповідно, виплати за період із січня до вересня 2023 року були визначені як надміру отримані. У документах Пенсійного фонду сума переплати становила 8850,18 грн. У травні 2024 року жінці направили повідомлення з вимогою добровільно повернути кошти.
Згодом на підставі її заяви було призначено житлову субсидію та розпочато утримання 20% від призначеної суми для погашення переплати. У вересні 2025 року Головне управління ПФУ звернулося до суду. Після двох заяв про зменшення позовних вимог остаточно Пенсійний фонд просив стягнути з жінки 4723,04 грн.
Чому жінка заперечувала проти повернення субсидії
Відповідачка не заперечувала самого факту здійснення валютних операцій. Однак пояснила, що ці операції мали виключно обмінний характер: вона переводила кошти з однієї іноземної валюти в іншу, а не купувала валюту за рахунок нових надходжень. На підтвердження своєї позиції жінка надала банківські довідки та квитанцію. Зокрема, станом на 22 серпня 2022 року на її депозитних рахунках перебували:
- 663,12 євро, що за курсом НБУ становило 24 365,75 грн;
- 668,44 долара США, що відповідало 24 443,91 грн.
Загальна вартість заощаджень у гривневому еквіваленті становила 48 809,66 грн. 22 листопада 2022 року жінка здійснила валютно-обмінну операцію: наявні євро конвертувала в долари США. Після цього залишок на рахунку в євро становив нуль, а на доларовому рахунку обліковувалося 1335,47 долара США. За курсом НБУ ця сума дорівнювала 48 836,27 грн. Отже, за твердженням відповідачки, фактично йшлося про ті самі заощадження, які були переведені з однієї валюти в іншу. Їхня загальна вартість не перевищувала 50 тисяч гривень. Жінка наголошувала, що обмінні операції мали транзитний, а не накопичувальний чи витратний характер. Тому, на її думку, формальне відображення купівлі та продажу валюти в банківських документах не доводило здійснення операцій, які позбавляють права на субсидію. Вона просила суд відмовити Пенсійному фонду в задоволенні позову.
Що встановив суд
Дослідивши матеріали справи, суд звернув увагу на положення законодавства, які регулювали призначення житлових субсидій у період здійснення спірних операцій. Зокрема, відповідно до підпункту 4 пункту 14 Положення № 848 у редакції, чинній на той час, встановлювалися обмеження щодо призначення субсидії у зв’язку зі здійсненням визначених операцій на суму понад 50 тисяч гривень протягом відповідного 12-місячного періоду. Водночас наявність підстав для застосування такого обмеження повинна бути підтверджена належними доказами.
Суд встановив, що Пенсійний фонд не надав достатніх доказів здійснення відповідачкою або іншими особами, які враховуються під час призначення субсидії, операцій із купівлі іноземної валюти чи банківських металів на загальну суму, що перевищувала встановлений поріг. Натомість банківські документи, надані жінкою, свідчили, що на 22 серпня 2022 року вона мала заощадження в євро та доларах США на загальну суму 48 809,66 грн.
Після проведення валютно-обмінної операції загальна вартість коштів у гривневому еквіваленті становила 48 836,27 грн. Суд дійшов висновку, що наведені обставини підтверджують пояснення відповідачки про обмінний характер операцій: вони проводилися в межах однієї суми коштів, яка не перевищувала 50 тисяч гривень. При цьому Пенсійний фонд не спростував аргументів жінки та не надав доказів наявності на її депозитних рахунках коштів у загальному розмірі понад 50 тисяч гривень. Таким чином, суд не визнав доведеним факт здійснення відповідачкою валютних операцій, які могли бути підставою для втрати права на житлову субсидію.
Чи можна вимагати повернення вже виплаченої субсидії
Окрему увагу суд приділив правовим підставам повернення соціальних виплат. Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка без достатньої правової підстави набула майно за рахунок іншої особи, за загальним правилом зобов’язана його повернути. Водночас стаття 1215 ЦК України передбачає винятки для окремих видів виплат, зокрема допомоги та інших грошових сум, наданих фізичній особі як засіб до існування. Такі кошти не підлягають поверненню, якщо їх виплачено добровільно, за відсутності рахункової помилки з боку платника та недобросовісності отримувача. Суд послався на практику Верховного Суду, відповідно до якої правильність проведених розрахунків і добросовісність отримувача коштів презюмуються, а доводити наявність рахункової помилки або недобросовісності повинен саме платник. Крім того, суд врахував практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Рисовський проти України».
У цьому рішенні ЄСПЛ наголосив на принципі належного урядування, за яким державні органи повинні діяти своєчасно, послідовно та забезпечувати належні процедури ухвалення рішень. Ризик помилок державних органів не повинен перекладатися на громадян, а самі органи влади не можуть отримувати переваги внаслідок недотримання власних процедур. Також суд нагадав, що за статтями 12 та 81 Цивільного процесуального кодексу України саме сторона, яка звертається з вимогою, повинна довести обставини, на яких вона ґрунтується. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 8 квітня 2025 року у справі № 753/14677/23, суд підкреслив, що визначальними є не кількість поданих доказів, а їхня достовірність, допустимість і достатність для підтвердження відповідних обставин.
Рішення суду
За результатами розгляду справи № 495/6943/25 Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області дійшов висновку, що Пенсійний фонд не довів наявності правових підстав для стягнення з відповідачки коштів житлової субсидії. Суд врахував, що надані жінкою банківські документи підтверджували транзитний характер валютних операцій та відсутність перевищення порогу в 50 тисяч гривень, а позивач не спростував цих обставин належними доказами. У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області суд відмовив повністю. Крім того, суд відмовив у відшкодуванні Пенсійному фонду сплаченого судового збору, оскільки його позовні вимоги не були задоволені. Таким чином, визначальним для вирішення спору став не сам факт проведення валютних операцій, а відсутність належного підтвердження того, що вони порушували встановлені законодавством умови отримання субсидії.
