Податки є невід’ємним атрибутом існування держави. Вони становлять основу грошового пулу (доходів державного і місцевих бюджетів), що забезпечує фінансування оборони, соціального захисту, освіти, медицини, розвитку економіки тощо. З другого боку, податки – це частина коштів, яку підприємства і громадяни змушені віддавати державі без гарантії на отримання еквівалентного обсягу благ, позбавляючи себе можливості використати її на власний розсуд. Іншими словами, це необхідне навантаження, яке бізнес і населення мусять нести за забезпечення і підтримання державою середовища їхнього функціонування і життєдіяльності. Галузевий зріз доводить, що не завжди галузі, які перерахували до бюджету найбільші суми податків, характеризуються найвищим податковим навантаженням.
Ефективність господарювання
Про те, наскільки ефективно функціонує галузь, можна судити за співвідношенням чисельності прибуткових і збиткових підприємств, які в ній функціонують, а також за співвідношенням обсягу отриманого ними чистого прибутку і збитку.
Серед суб’єктів господарювання всіх галузей економіки найкраще у 2018 р. провадили діяльність підприємства в агросекторі. Про це свідчить 3,4-разове перевищення кількості прибуткових підприємств галузі над збитковими. Головним чином за рахунок підприємств, які займалися вирощуванням продукції рослинництва. Лідирує галузь і за співвідношенням сумарного обсягу отриманого чистого прибутку, який перевищує обсяги збитків майже в 4,2 рази. І знову ж таки тут доклалися підприємства рослинницького сектора. А от підприємства, які займалися допоміжною діяльністю і торгівлею в сільському господарстві, хоч у своїй більшості й отримали прибуток, проте в загальному підсумку він був у 1,8 рази меншим, ніж зазнані збитки.
Ще у трьох галузях – промисловості, транспорті й логістиці, виробництві споживчих товарів і послуг – чисельність прибуткових суб’єктів перевищувала своїх збиткових візаві більш ніж удвічі. Головним чином за рахунок компаній, які займались оптовою торгівлею і наданням комерційних послуг іншим промисловим підприємствам. Отриманий ними чистий прибуток забезпечив третину всього чистого прибутку галузі і перевищив зазнані підприємствами відповідних видів діяльності збитки в 4 рази.
У транспорті й логістиці домінування прибуткових підприємств над збитковими найбільш відчутне серед суб’єктів, які провадили діяльність зі складського господарства і вантажних перевезень. Однак переважання отриманих ними обсягів чистого прибутку над збитками повністю знівелювали обсяги збитків, одержаних за підсумком року підприємствами трубопровідного транспорту. У результаті галузь опинилася на останньому місці за співвідношенням отриманого підприємствами прибутку і збитку з показником 0,5, який означає збитковість галузі (сумарний збиток, отриманий усіма підприємствами галузі, удвічі перевищує сумарний чистий прибуток).
Прибуткові суб’єкти господарювання в галузі виробництва споживчих товарів і послуг домінували над збитковими щонайменше у 1,5 рази майже за кожним напрямом діяльності (у роздрібній і гуртовій торгівлі, туризмі і рекреації, виробництві харчових продуктів тощо). А обсяг отриманого ними сумарно чистого прибутку у 2,7 рази переважав суму чистого збитку і забезпечив галузі 3-тє місце в рейтингу за співвідношенням чистого прибутку і збитку.
Варто відзначити також галузь комунікацій і ІТ, в якій прибуткові підприємства не лише в 1,9 рази переважали над збитковими, а й завдяки ефективній діяльності вивели галузь на другу сходинку за показником співвідношення чистого прибутку і збитку (з коефіцієнтом 3,2).
Податкові надходження
У 2018 р. підприємства, установи й організації, які здійснювали в Україні виробництво товарів і надавали послуги, забезпечили три з чотирьох гривень усіх податкових надходжень зведеного бюджету держави. Решту податкових надходжень сформували від оподаткування ввезеної на територію України суб’єктами господарювання і населенням продукції (надходження від ПДВ, акцизу й мита на імпортовану продукцію), а також від оподаткування фізичних осіб, в т. ч. ФОП.
Підприємства енергетики залишаються лідером за обсягом податкових платежів. На них припадала кожна п’ята гривня загального обсягу сплачених юридичними особами податків і зборів. Але частка енергетиків у загальній сумі сплачених усіма підприємствами податкових платежів знизилася на 3 відсоткові пункти, порівняно з попереднім роком. Загалом по галузі підприємства додали у 2018 р. 2%, порівняно з попереднім роком, у сумі перерахованих до бюджету податків і зборів. Причиною незначного нарощення стало зменшення податкових надходжень від підприємств з видобування газу, виробництва й передачі електроенергії. І якщо зменшення податкових надходжень від перших головним чином зумовлено 20,1%-вим зниженням надходжень рентних платежів (а це 6,4 млрд грн), то спад надходжень від других був обумовлений зменшенням надходжень податку на прибуток на 45,5% (2,7 млрд грн). Однак збільшення перерахованих до бюджетів податків і зборів підприємствами з видобування нафти і кам’яного вугілля компенсувало спад податкових надходжень від енергетичної галузі і в підсумку забезпечило їхнє зростання.
Друге місце посіла галузь виробництва споживчих товарів і послуг, надходження від якої у 2018 р. зросли на 16,5%, порівняно з попереднім роком. Відзначилися підприємства з виробництва харчових продуктів і напоїв та підприємства роздрібної торгівлі й послуг. За підсумками 2018 р. перші збільшили суму перерахованих до бюджетів податків (без урахування ПДВ і акцизу на імпортовану в Україну продукцію) на 10,4% більше, ніж у 2017 р. Понад дві третини (68,7%) цих коштів – акциз із вироблених в Україні підакцизних товарів (сигарет і алкогольних напоїв). При цьому кожна друга гривня акцизу, яка потрапила до бюджетів від виробників харчових продуктів і напоїв, припадала на двох тютюнових гігантів – «В.А.Т.–ПРИЛУКИ» і «ФІЛІП МОРРІС УКРАЇНА». У свою чергу підприємства роздрібної торгівлі у 2018 р. поповнили доходи державного і місцевих бюджетів на чверть більше, ніж у попередньому році. Драйвером зростання стали надходження від податку з доходів фізичних осіб і податку на додану вартість. Найімовірніше це наслідок збільшення чисельності зайнятих у торгівлі та сфері послуг, а також розширення споживчого попиту, оскільки фактичними платниками непрямих податків (акцизу і ПДВ) є саме громадяни як кінцеві споживачі.
Замикають трійку лідерів за сплатою податків і зборів підприємства промисловості. У 2018 р. вони сумарно перерахували до бюджетів усіх рівнів на 28% більше, ніж у 2017 р. Першість промисловості забезпечили підприємства, діяльність яких пов’язана з виробництвом машин та устаткування, торгівлею і наданням послуг для промислових підприємств (так звана В2В промисловість), а також підприємства металургії. Зокрема, на В2В промисловість припало 55 % сплачених промисловими підприємствами податків і зборів, а на металургію – 30,1%.
І ще одна галузь, яка забезпечила кожну десяту гривню всіх податкових надходжень від юридичних осіб, – освіта, наука, культура й медицина. Відзначилися наукові і консультаційні установи й організації, а точніше, одна компанія – «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», що за основним видом діяльності зареєстрована як компанія, яка здійснює «діяльність головних управлінь (хед-офісів)», що належить до секції «Професійна, наукова і технічна діяльність» класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД). Саме «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» одноосібно забезпечив надходження до зведеного бюджету кожних двох з п’яти гривень податків і зборів, сплачених установами й організаціями освіти, науки, культури і медицини у 2018 р.
Податкове навантаження
У найширшому трактуванні податкове навантаження (тягар, тиск) характеризує вплив податків на економіку країни загалом чи на конкретних платників. Єдиного підходу до його визначення не існує. Можна розраховувати податковий тягар для окремого підприємства чи групи підприємств, за окремим податком чи всією сукупністю податків і т. д. Для порівняння галузей за рівнем податкового навантаження ми зіставили загальний обсяг сплачених галуззю податків і зборів* з вироблених в Україні товарів і послуг із загальною сумою отриманого підприємствами галузі чистого доходу.
Найбільш податковонавантаженими у 2018 р. були підприємства в галузі комунікації й ІТ. Рівень податкового тягаря для них сягав майже 11,3% (проти 10,5% у 2017 р.). Це означає, що обсяг перерахованих підприємствами галузі податків був еквівалентний кожній дев’ятій гривні отриманого ними чистого доходу. Найбільший тиск на галузь чинив ПДВ, який перераховували підприємства стільникового й наземного зв’язку, і компанії, що займалися рекламною діяльністю й дослідженням ринків (в т. ч. компанії, які здійснювали соціологічні опитування), а також податок на прибуток, сплачений мобільними операторами. До речі, обсяг останнього у 2018 р. подвоївся (до 1,9 млрд грн), порівняно з попереднім роком. У результаті загальна сума перерахованих мобільними операторами податків відповідала кожній п’ятій гривні отриманого чистого доходу.
Транспорт і логістика були другими за рівнем податкового тягаря з показником 8,8% (порівняно з 2017 р., навантаження на галузь знизилося на 1 відсотковий пункт). Головними «винуватцями» податкового тиску були ПДФО і ПДВ, сплачені вантажоперевізниками й підприємствами складського господарства. При цьому якщо по галузі відбулося зниження податкового навантаження, то для підприємств, які надавали послуги з вантажних перевезень, воно зросло на 0,58 відсоткового пункту (внаслідок випереджальних темпів зростання обсягів надходжень до бюджетів від ПДФО і ПДВ над темпами нарощення підприємствами чистого доходу).
Третю сходинку за рівнем податкового навантаження з показником 7,4% посіла енергетика. Податковий тиск на галузь зумовлений специфікою діяльності її підприємств – видобуванням енергоресурсів. Через те головним тягарем були рентні платежі за видобуток підприємствами галузі газу, нафти і кам’яного вугілля, а також ПДВ, який сплачували видобувні підприємства й підприємства з виробництва і передачі електроенергії.
Варто відзначити промисловість та галузь виробництва споживчих товарів і послуг, податковий тиск на які був найнижчим. Так, хоч рівень податкового навантаження на промисловість і зріс на 0,76 в.п. (до 3,68%), порівняно з 2017 р., але був значно нижчим за середній по економіці (5,35%). При цьому в окремих групах підприємств (з виробництва комп’ютерів, електронної та оптичної продукції; суднобудівних підприємств; підприємств, які займаються добування металевих руд і деяких інших корисних копалин) він сягав 10 % і більше. Найсильніше тиснули на галузь ПДФО і податок на прибуток. Однак значна чисельність підприємств (понад 75 тис.) і 2,68 трлн грн сформованого ними чистого доходу забезпечили невисокий – порівняно з іншими галузями – рівень податкового навантаження загалом по галузі.
Найнижчий рівень податкового навантаження (менше 3,5%) відзначався у другій за обсягом сплачених податків галузі – виробництві споживчих товарів і послуг. Причина – відсутність у методиці обчислення акцизу, який, як уже зазначено, є одним з ключових в оподаткуванні галузі, і значний (понад 2,46 трлн грн) сформований підприємствами чистий дохід. Однак і тут є свої винятки. Навіть незважаючи на виключення з аналізу акцизу, рівень податкового навантаження на підприємства, які виготовляють тютюнові вироби, становив 24,5% і майже повністю був спричинений іншим непрямим податком – ПДВ. Серед підприємств галузі високий податковий тиск був характерним також для підприємств готельного сервісу (13,7%) та спорту і рекреації (10,6%). Але сума сплачених ними податків у загальному обсязі перерахованих галуззю до державного і місцевих бюджетів податкових платежів була незначною – лише 3,6%.
Таким чином, не завжди галузі, які перераховують до бюджету найбільше податків, характеризуються найвищим податковим тиском. І не завжди податкове навантаження на галузь означає навантаження на підприємства. Часто «винуватцем» податкового тиску є ПДВ, а оскільки фактичним його платником є кінцевий споживач, то можна констатувати, що значна частина податкового тягаря лягає на плечі саме пересічних громадян.
Андрій ДУБ, Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України
