Україні потрібно відновлювати сотні тисяч гектарів лісів, зокрема, втрачених внаслідок бойових дій, пожеж і буревіїв. Лісівники зазначають, що фактично замість того, щоб вони могли змінити знищені насадження новими, вони змушені витрачати кошти на процедуру Оцінки впливу на довкілля. Проблему міг би вирішити законопроєкт 9516, який стосується скасування оцінки впливу на довкілля, коли мова стосується рубок на ділянках, які постраждали від пожеж і буревіїв. Але проти законопроєкту виступили екоактивісти..
14 березня комітет з питань екології Верховної Ради розглянув законопроєкт “Слуги народу” Олександра Матусевича (9516), який стосується скасування оцінки впливу на довкілля, коли мова стосується рубок на ділянках, які постраждали від пожеж і буревіїв.
Прийнято рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроєкт за основу з урахуванням пропозицій Комітету, скоротивши строк подання поправок і пропозицій наполовину.
Еколог Тетяна Лампіка у коментарі Комерсанту український заявила, що лісгоспи давно займаються махінаціями, щоб не проходити оцінку впливу на довкілля.
“Я розпочну з того, що як судовий експерт у мене була достатня кількість справ, де ДБР висловлювала сумнів щодо вирубки, санітарної рубки, або не санітарної рубки по 1 га, і загальна площа таких вирубок досягала 10-20-30 га. Тобто лісгосп досить давно займається махінаціями. Досить давно – це з моменту, як вступив у силу закон про оцінку впливу на довкілля і вони навмисно ділять ділянки до 1 га для того, щоб не проходити оцінку впливу на довкілля”, – заявила Лампіка.
Вона зазначила, що лісівники з 2017 року займаються махінаціями для того, щоб не проходити процедуру оцінки впливу на довкілля.
“Але якщо подивитися з висоти пташиного польоту – то видно, що воно все поєднується і це великі масштаби рубки. Тобто це така одна із махінацій, до якої лісовики.. Це був їх вихід із ситуації, аби не проходити оцінку впливу на довкілля. Вони казали про те, що у них немає ресурсів на те, щоб проходити, що це процедура складна, що у них дуже велика кількість рубок і вони не розуміють навіщо їм так часто це робити. Ну тобто у них аргументів для того, щоб відійти від цього 1 га було дуже багато. І вони з 2017 року займаються махінаціями для того, щоб не проходити цю процедуру”, – вважає еколог.
Лампіка підкреслила, що в Україні є проблема з відновленням лісів.
“Якщо ми беремо інші країни, де є лісогосподарства, які розвинені до такого ступеню, де це є майже основний прибуток держави – внутрішній, то у них велика кількість лісів насаджується. Тобто, це повноцінне лісове господарство, яке насаджує, вирублює. Тобто завжди відбувається процес відновлення лісів. У нас з відновленням лісів дуже проблематична штука. По-друге, у нас не вся країна, як наприклад Швеція, покрита лісовим покривом. У нас 30-40% – це природні ліси, все інше – це степові зони, або лісостепові”, – заявила вона.
За її словами, Україна не може налагодити відновлення цих лісів, які має.
“Тобто це не секрет, що лісові господарства, які знаходяться там в Дніпропетровській області і ще кількох, зараз не згадаю – це дотаційні лісові господарства. На зарплату працівників, яким виділялися кошти з лісогосподарств, які мали прибуток. Ну, наприклад із Львівської області: вони отримували прибуток і розподіляли між областями, де немає цього прибутку і просто не може бути. То може взагалі треба переформатувати це все господарство із самого початку, а не займатися от такими маніпуляціями: а давайте мовляв ми відмінимо закон оцінки впливу на довкілля, бо він нам заважає заробляти гроші?” – пояснила еколог.
Лампіка зазначила, що при цьому відміна, заміна чи підміна на 10 га може викликати деякі питання, пов’язані саме з інтеграцією закону.
“Бо у нас виходить так, що ми з законом впливу на довкілля, який є такий, досить європейський закон, і ми його інтегрували в 17 році, ми його змінювали, або додавали щось нове тричі. Тобто ми увесь цей час намагаємося європейські норми, або те що ми хотіли зробити європейським підлаштувати під себе. Тобто міністерство: ага, у нас тут домовленість з корпораціями великими, які не встигають і не можуть – ок, перенесли строки, внесли зміни до оцінки впливу на довкілля”, – вважає вона.
Еколог підкреслила, що цей законопроєкт – це знищення лісів, адже саме лісовики підпалюють, для того щоб у них був прецедент робити санітарну рубку.
“Олег Бондаренко пише, що це компроміс. Ні, це знищення, це реальне знищення, бо лісовики це робили так, стримуючись, а тепер вони не будуть стримуватися, їм відкриють ворота. Є дуже велика кількість кримінальних справ, по яких саме лісовики підпалюють, для того щоб у них був прецедент робити санітарну рубку. Вони підпалюють, якщо не помиляюся, це називається поверхневі пожежі, тобто спалюється верхушка, а сам стовбур придатний для продажу. І вони таким чином маніпулюють, щоб підвести цю деревину під санітарну рубку, потім вони таким чином занижують вартість сировини. Це окрема схема по якій працюють лісові господарства. Я особисто ловила за руку в Полтавському лісхозі, коли був такий підпал. Тобто, сам працівник лісового господарства підпалював цей ліс. Вони таке роблять”, – заявила Лампіка.
Еколог закликаємо депутатів відхилити законопроєкт, щоб не допустити прийняття цього закону.
“Я категорично проти і закликаю усіх не байдужих писати до міністерства листи. На скільки розумію триває громадське обговорення цієї пропозиції, не можна цього допускати. Ми не маємо багато лісів, не висаджуємо в такій кількості, яка перекриє. Це не та галузь, де можна заробляти гроші і не мати у майбутньому наслідків для довкілля”, – резюмувала вона.
Керівник експертного відділу Української природоохоронної групи Петро Тєстов вважає, що законопроєкт створить проблеми для екології і євроінтеграції.
“Єврокомісія в своєму звіті щодо прогресу євроінтеграції “Україна 2023″ чітко вказала, що необхідно забезпечити незалежний контроль за призначенням рубок. Процедура ОВД такою і є, бо без неї самі лісівники приймають рішення рубати чи не рубати конкретну ділянку, а не міністерство захисту довкілля. А громадськість може надавати свої зауваження. Тому це буде демонстративно ігнорування думки ЄС”, – заявив Тєстов.
За його словами, наслідки для довкілля ми всі побачимо самі – це буде значне збільшення площ суцільних рубок в Карпатах.
“Бо там лісівникам заборонено законом робити більшість планових рубок – тому вони і вигадують що ліс “суцільно хворий”, і треба робити суцільні санітарні”, – додав еколог.
Керівник експертного відділу Української природоохоронної групи зазначив, що аби вирішити проблему пожеж чи буревіїв достатньо внести зміни в давно існуючу постанову Кабінету Міністрів України 1010 від 13 грудня 2017 року.
“Вона як раз і є механізмом, по якому ліквідація наслідків надзвичайної ситуації може проходити без ОВД. Я і мої колеги неодноразово пропонували йти цим шляхом, але лісівники були категорично проти. Бо їх цікавить можливість рубати не тільки у випадку реальних надзвичайних ситуацій, але й вигаданих шкідників”, – підкреслив Тєстов.
