Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа запропонувала не фінансувати програму «Національний кешбек» у державному бюджеті на 2027 рік, пояснивши це тим, що навколо неї виникло надто багато політичних суперечок, які, на її думку, відволікають від значно масштабніших проблем державних фінансів.
В інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» Підласа заявила, що будь-яке обговорення бюджету останнім часом часто зводиться до питання витрат на кешбек, хоча в загальній структурі держфінансів ця програма займає відносно невелику частку. Саме через це вона вважає, що програму можна було б тимчасово прибрати з бюджету. За словами очільниці бюджетного комітету, «Національний кешбек» став настільки політизованою темою, що дискусія про нього фактично перекриває обговорення значно більших бюджетних ризиків — від дефіциту та міжнародного фінансування до тіньової економіки й несплати податків. Підласа також звернула увагу, що Міжнародний валютний фонд, який детально відстежує стан українських державних фінансів, не робить «Нацкешбек» центральним питанням у переговорах з Україною. Її позиція полягає в тому, що ефект для бюджету від боротьби із зарплатами «в конвертах» або іншими схемами ухилення від податків може бути значно більшим, ніж економія від окремих дрібних програм.
При цьому остаточного рішення про закриття «Національного кешбеку» наразі немає.
Більше того, позиція бюджетного комітету поки не повністю збігається з підходом Міністерства економіки. Там останніми тижнями говорили не про повне згортання програми, а про її серйозний редизайн.
Міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко раніше повідомляв, що програму можуть зробити значно більш точковою — залишити посилену підтримку насамперед для тих категорій української продукції, де місцеві виробники найбільше конкурують з імпортом. Як приклади він називав текстиль і сири. За оцінкою міністра, такий підхід дозволив би скоротити бюджет програми приблизно у 2,5 раза та заощаджувати до 4 млрд грн на рік. Тобто Мінекономіки поки розглядає сценарій не повної відмови, а перетворення «Нацкешбеку» на більш вузький інструмент підтримки конкретних секторів.
«Ненька інфо» вже писала про цей сценарій: «Удар по імпорту: Кабмін готує радикальний злам “Національного кешбеку”»
Ще у вересні також обговорювався варіант суттєвого скорочення обсягів кешбеку для частини товарів. «Національний кешбек хочуть урізати втричі: кому можуть зменшити повернення за покупки». Невизначеність посилює і структура самого проєкту бюджету на 2027 рік. Окремої бюджетної програми з назвою «Національний кешбек» у ньому немає. Водночас у документах закладено 9,415 млрд грн на ширшу програму підтримки виробництва та підприємництва, серед напрямів якої згадується компенсація покупцям за придбання українських товарів і послуг. Саме тому поки не можна однозначно стверджувати, що механізм кешбеку вже викреслений із бюджету остаточно. Фактично зараз існують щонайменше два сценарії: або програму справді прибирають як окремий інструмент, або її механізм частково «ховають» у ширшій програмі підтримки українського виробництва. Додаткової плутанини додає те, що сама державна програма формально продовжена урядом до 30 квітня 2028 року. На офіційному порталі «Зроблено в Україні» вказано, що «Національний кешбек» продовжує діяти, а з березня 2026 року замість єдиної ставки 10% застосовується диференційована модель — 5% або 15% залежно від категорії товару.
«Ненька інфо» також повідомляла про урядове рішення продовжити програму: «Кешбек до 2028 року: уряд продовжив популярну програму і змінив правила виплат»
При цьому юридичне продовження програми саме по собі не гарантує однакового обсягу фінансування щороку. Реальні виплати залежать від коштів, передбачених у конкретному державному бюджеті. З 1 березня 2026 року система кешбеку вже пережила суттєву перебудову. Замість однакових 10% держава почала повертати 5% або 15% вартості товарів залежно від категорії. Підвищену ставку застосовують там, де українські виробники сильніше конкурують із імпортом, зокрема якщо частка імпортної продукції у відповідному сегменті перевищує 35%. Таким чином, історія з «Нацкешбеком» у 2027 році поки далека від фіналу.
Підласа виступає за те, щоб узагалі прибрати цю тему з бюджету, оскільки вона, за її оцінкою, стала непропорційно великим політичним подразником. Мінекономіки, навпаки, ще розглядає можливість зберегти програму, але зробити її значно дешевшою та точковішою. Остаточне рішення залежатиме від того, в якому вигляді Верховна Рада ухвалить державний бюджет на 2027 рік.
