Фінмоніторинг не дає банкам необмеженого права закривати рахунки.
Верховний Суд України зробив важливе уточнення щодо фінансового моніторингу клієнтів банків. Йдеться про право банку в односторонньому порядку припинити ділові відносини з клієнтом, якщо встановлено неприйнятно високий ризик у межах фінансового моніторингу, тобто існує ймовірність, що клієнта або його операції можуть використати для відмивання грошей та інших злочинів. Про це пише «Юридична газета» з посиланням на повідомлення Верховного Суду.
Відповідно до рішення суду, право банку припинити ділові відносини з клієнтом не є абсолютним і потребує належного доказового обґрунтування.
Уточнюється, що приводом для судового спору став позов відкритого недержавного пенсійного фонду, який наполягав на визнанні незаконними закриття його рахунків та розірвання договорів банківською установою. Водночас суди всіх інстанцій стали на бік фінустанови, пояснюючи свої рішення тим, що банк діяв у межах законодавства про фінансовий моніторинг та нормативних актів НБУ. Адже під час внутрішньої перевірки було виявлено комплекс підозрілих факторів: циклічність фінансових операцій, транзит значних сум грошей, відсутність штатних працівників та негативну репутацію контрагентів.
Верховний Суд окремо звернув увагу на те, що управління активами пенсійного фонду та пов’язаного з ним акціонерного товариства здійснювала одна й та сама компанія з управління активами, а позивач не спростував наявності такого зв’язку.
«Суд наголосив на обов’язку банку аналізувати діяльність клієнта у взаємозв’язку з його бізнес-оточенням і чітко визначати критерії ризиковості», — йдеться у повідомленні.
Однак, враховуючи те, що фінансова установа надала достатні докази фіктивності та транзитного характеру операцій, касаційну скаргу було залишено без задоволення, а правомірність припинення обслуговування клієнта — підтверджено.








