18 липня 2024 року у Верховній Раді України було зареєстровано урядовий законопроект №11416, який передбачає фактичне запровадження нових податків, підвищення ставок діючих податків та розширення об’єктів і бази оподаткування. Згідно з розрахунками уряду, ці зміни дозволять збільшити доходи державного бюджету на 140 мільярдів гривень у поточному році, які вкрай необхідні для фінансування Збройних сил України.
«Як підприємець, який усе своє життя сплачував податки і добровільно подавав податкові декларації протягом останніх 28 років, і лише за 2023 рік сплатив понад 3,5 мільйони гривень податків, з яких більше 400 тисяч гривень склали військовий збір, вважаю за необхідне висловити свою думку з цього важливого питання. Не викликає жодних сумнівів в тому, що забезпечення достатнього фінансування ЗСУ є надзвичайно важливим та актуальним завданням. Але вирішувати його можна по-різному, і не обов’язково при цьому підвищувати податки, остаточно знищуючи економіку», – говорить Голова Ради директорів Міжнародного аеропорту «Київ» Денис Костржевський.
Необхідність аналізу витрат державного апарату
Перед тим як збільшувати податкове навантаження на громадян і бізнес, варто з’ясувати, скільки коштів платників податків витрачається на утримання державного апарату, різного роду чиновників і так званих «правоохоронців» та фіскалів, функції яких здебільшого зводяться до нескінченних перевірок українського бізнесу, що й так ледве виживає. Усі ці державні та контролюючі структури мають офіси, службові автомобілі та секретарів, чималі зарплати, премії, відпускні та понаднормові. А їх утримання створює непідйомне навантаження на державний бюджет.
На початок 2024 року кількість працюючих державних службовців складала 159 904 особи, також маємо близько 120 тисяч поліцейських. Якщо додати до них суддів, прокурорів, податківців, працівників антикорупційних органів, Антимонопольного комітету, регуляторів фінансових послуг та інших чиновників, то отримаємо армію чисельністю понад 500 тисяч осіб. Утримання якої обходиться платникам податків у сотні мільярдів гривень. І ці витрати потребують перегляду.
«Моя пропозиція проста. Замість підвищення податків скоротити на 90% кількість державного адміністративного апарату, включаючи всі перевіряючі та контролюючі органи. Це не лише зекономить значні кошти, але й вирішить проблему мобілізації, забезпечивши додаткові мобілізаційні ресурси», – каже Денис Костржевський.
Податкова реформа: оберігати бізнес, а не душити
Замість підвищення податків на бізнес, варто сфокусуватися на оптимізації та спрощенні системи оподаткування. Бізнес є основою економіки держави, і його треба оберігати та підтримувати, а не ставити під загрозу додатковими фінансовими навантаженнями. Система податків і зборів має підтримувати вітчизняного виробника, стимулювати розвиток виробництва та збільшення капіталовкладень.
Оподатковувати в першу чергу слід не виробництво і не бізнес, а споживання. В Україні найнижчі податки на доходи фізичних осіб у Європі, і ті не сплачуються повною мірою. Податки на доходи фізичних осіб мають стати фінансовою основою економіки. І необхідність сплачувати ці податки має бути безальтернативною для кожного громадянина.
«Необхідно розробити систему поетапного підвищення ставки податку на доходи фізичних осіб до рівня, близького, але трохи нижчого за середньоєвропейський. Це дозволить забезпечити стабільність податкових надходжень, не вбиваючи стимул до розвитку бізнесу», – вважає він.
Окрім цього, необхідно терміново проаналізувати відповідність доходів та витрат усіх без виключення діючих та вже відставних чиновників, силовиків і держслужбовців, підприємців та бізнесменів. І робити це потрібно із використанням штучного інтелекту, щоб уникнути корупційних ризиків.
«Простими словами, потрібно об’їхати околиці Києва та інших міст України, пройтися по елітним житловим комплексам і запитати у власників кожного маєтку та апартаменту про джерела їхніх доходів і сплачені податки. Перед цим можна надати місячний термін для добровільного декларування. Я впевнений, що таким чином питання додаткового фінансування Збройних сил буде вирішено протягом 10 днів», – говорить Денис Костржевський.
Альтернативні джерела фінансування
Важливо також звернути увагу на пропозиції Федерації роботодавців України щодо альтернативних джерел фінансування. Зокрема, детінізація економіки, особливо в таких секторах, як гральний бізнес, ринок алкогольних та тютюнових виробів, а також ринок праці, може стати важливим джерелом додаткових надходжень до бюджету. Це логічно поєднується з необхідністю більшого контролю за доходами фізичних осіб, особливо тих, хто веде розкішний спосіб життя.
Підсумки
Підвищення податків – це крайній захід, до якого варто вдаватися лише після всебічного аналізу та оптимізації витрат державного апарату. Українська економіка має бути підтримана за рахунок ефективного управління наявними ресурсами, а не за рахунок зростання податкового тиску на бізнес та громадян.
«Пропозиції щодо детінізації економіки та введення нових податків повинні бути ретельно зважені, щоб уникнути зниження економічної активності та підтримати розвиток держави», – впевнений Костржевський.