З початку повномасштабного вторгнення в Україну зайшли сім іноземних брендів одягу, чотири з них – польські компанії. Паралельно в нашій країні стрімко росте польська група LPP (найбільш відома в Україні мережею Sinsay). Вона вже лідирує у fashion-сегменті зі значним відривом від конкурентів за кількістю магазинів та обсягом доходів і входить до 20 найбільших ритейлерів країни. Невдовзі на український ринок збирається зайти ще один сильний гравець – польська Pepco. Чому саме поляки найактивніше інвестують в Україну попри війну, загострення відносин між Варшавою та Києвом і спроби рф розпалити конфлікт між нашими державами? Чи готовий український ринок до нового великого гравця? Які ризики бачить сама компанія? Скільки магазинів планує відкрити у 2026 році? Чи стане вихід Pepco сигналом для нової хвилі міжнародної експансії?
З цими та іншими питаннями Mind звернувся до топменеджменту Pepco та низки експертів ринку. Не всі з них виявилися готовими оцінити перспективи виходу нового гравця та розвиток ринку, що, мабуть, пов’язано з невпевненістю через війну. Тим не менше ми проаналізували основну диспозицію та шанси на успіх польського дискаунтера в сегменті ритейлу одягу та товарів для дому.
Європейський дискаунтер з африканським корінням: бурхлива історія власності
Майбутній вихід Pepco в Україну стане не просто появою ще одного fashion-ритейлера. Йдеться про одну з найбільших мереж дискаунтерів Європи, яка більш ніж за два десятиліття перетворилася з локального польського проєкту на міжнародну компанію з мільярдними оборотами. Історія власності Pepco нагадує американські гірки. Почалася вона 2004 року. Тоді південноафриканська група Pepkor запустила перші магазини бренду в Польщі. Роком раніше Pepkor придбала 14 магазинів британської мережі Poundstretcher і вирішила використати Польщу як плацдарм для європейської експансії. Бренд Pepco був створений як дискаунтер непродовольчих товарів для сімей із середнім і нижчим за середній рівнем доходу.
Битва польських гігантів розпочинається: чи зможе Pepco потіснити Sinsay в Україні
Тож коріння компанії – не в Польщі, а в Південній Африці. Материнська група Pepkor із 1965 року веде бізнес, який зараз є одним із найбільших дискаунт-ритейлерів Південної Африки.
Згодом – у 2015 році – у структурі власності з’явився ще один південноафриканський ритейлер: Steinhoff International придбала 92,3% акцій Pepkor Holdings, якому належали бізнеси в Африці та Європі, зокрема Pepco. Сума угоди становила близько $5,7 млрд. Після цього Pepco стала частиною глобальної роздрібної імперії Steinhoff. Цікаво, що джерелом фінансування угоди частково були акції Steinhoff, які отримали власники Pepkor. Тож акціонери Pepkor стали акціонерами Steinhoff та по суті об’єднали бізнеси. На той момент Steinhoff вважалася однією з найуспішніших компаній Південної Африки й активно скуповувала ритейлерів у всьому світі. Але 2017 року Steinhoff опинилася в центрі скандалу: компанія оголосила про виявлення масштабних фінансових махінацій. Після цього ціна акцій Steinhoff обвалилася більш як на 90%.
Між тим саме Pepco стала одним із небагатьох активів групи, який продовжував швидко зростати та генерувати прибуток. У 2021 році Pepco Group провела IPO на Warsaw Stock Exchange. Компанію оцінили в 5,1 млрд євро. Лістинг став найбільшим IPO в Польщі за той рік. Після IPO контрольний пакет залишався у Steinhoff, однак поступово ситуація змінювалася через реструктуризацію боргів материнської компанії. У 2023 році Steinhoff припинила існування як публічна компанія. Усі активи й зобов’язання були передані до новостворених структур – Ibex Topco B.V. (Нідерланди) та її дочки Ibex Investment Holdings (ПАР). Власником першої компанії стали п’ять незалежних нідерландських Stichting (фондів, трастових структур, створених для реструктуризації), а фактичними вигодонабувачами – міжнародні кредитори.
Зараз найбільшим акціонером Pepco Group залишається Ibex Topco B.V., якій належить 63,5% випущеного акціонерного капіталу компанії. Близько 5% акцій Pepco Group утримує як власні казначейські акції (treasury shares), викуплені в межах програми зворотного викупу (buyback). Решта акцій перебуває у вільному обігу серед інституційних і приватних інвесторів, зокрема Silver Point Capital, PSG Asset Management, Trigon Asset Management та інших.
4,5 млрд євро доходу, 4000 магазинів, один бренд: як Pepco готується до нової хвилі експансії
Для групи 2026 рік стає одним із найдинамічніших за останній час. Компанія продовжує експансію й одночасно перебудовує бізнес-модель. Фінансові результати дають для цього підстави. За підсумками 2025 фінансового року, виторг Pepco Group зріс на 8,7%, до 4,523 млрд євро, EBITDA – на 10,3%, до 865 млн євро. Чистий прибуток – на 19,7%, до 219 млн євро.
Ще донедавна Pepco Group управляла трьома роздрібними мережами – Pepco, Poundland і Dealz. Однак після продажу Poundland 2025 року й оголошеного в червні 2026-го виходу з Dealz Poland група має перетворитися на компанію одного бренду. Така модель має спростити управління, підвищити ефективність інвестицій і прискорити міжнародну експансію саме мережі Pepco. Цей бренд працює у форматі value-discount retail (товари за максимально низькими цінами завдяки економії витрат). Основу асортименту становлять одяг для дітей і дорослих, товари для дому, іграшки, текстиль, декор, кухонне приладдя. Мережа налічує понад 4000 магазинів, у яких працюють 32 тис. співробітників. Щомісяця вони обслуговують близько 36 млн покупців.
Паралельно зі зміною корпоративної структури Pepco продовжує розширювати географію. У червні 2026 року компанія відкрила перші магазини в Північній Македонії, яка стала 19-м ринком присутності мережі. Зараз Pepco працює в Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині, Румунії, Хорватії, Словенії, Литві, Латвії, Естонії, Болгарії, Італії, Сербії, Іспанії, Австрії, Німеччині, Греції, Португалії.
На цьому тлі вихід в Україну видається логічним продовженням стратегії. Якщо плани компанії реалізуються, український ринок може стати ювілейним, 20-м, у географії Pepco – і першим новим напрямком експансії після завершення перебудови групи.
На який ринок виходить Pepco
Група заходить уже не на кризовий, а на досить динамічний ринок. За підрахунками RAU та YouControl, 2025 року загальний обсяг української роздрібної торгівлі сягнув 2,09 трлн грн без ПДВ – це на 17,6% більше, ніж роком раніше. Навіть після коригування на інфляцію реальне зростання становило 9,6% – це вчетверо більше, ніж зростання ВВП України (+2,2%). Для порівняння масштабів: дохід Pepco Group дорівнює близько 10% усього українського ринку ритейлу. Найбільшими сегментами індустрії є продуктовий ритейл (776,5 млрд грн), аптечний (241,3 млрд грн) і паливний (238,8 млрд грн).
Загальний обсяг fashion-ринку в дослідженнях не наводиться – лише показники топмереж. Проте вони свідчать про високу динаміку сегменту. У 2025 році десять найбільших компаній, що працюють у сфері одягу, взуття та аксесуарів, збільшили сукупний оборот майже на 40% – до 42,7 млрд грн. Таке зростання більш ніж удвічі перевищує динаміку всієї індустрії і є одним із найвищих показників серед сегментів роздрібної торгівлі.
Чому саме польські мережі випереджають конкурентів на українському ринку?
Попри повномасштабну війну Україна приваблюває міжнародних fashion-ритейлерів. Останніми роками на український ринок вийшли щонайменше сім нових брендів. Показово, що більшість із них мають польське походження або їх розвивають польські компанії.
Першою у 2023 році стала мережа off-price магазинів HalfPrice, що входить до польської MODIVO Group. Того ж року в Україні дебютувала польська мережа аутлет-магазинів Discounterra. У 2024 році до них приєднався польський бренд жіночого одягу Greenpoint, а у 2025-му – мережа спортивних магазинів Worldbox, яка також входить до складу MODIVO (ця група додатково просуває в Україні бренди CCC, Nike, Boss, Guess, Polo Ralph Lauren, Calvin Klein). Окрім польських компаній, під час війни на український ринок вийшли французький бренд Karl Lagerfeld Jeans і турецький Mavi – обидва 2025 року, а 2026-го перший магазин в Україні відкрив британський Barbour.
Така географія нових гравців не випадкова. За словами директорки компанії UTG (консалтинг і брокеридж у сфері нерухомості) Євгенії Локтіонової, саме польські ритейлери сьогодні мають низку конкурентних переваг для роботи в Україні.
«По-перше, це спільна логістична та операційна інфраструктура. По-друге, важливу роль відіграє державна підтримка польського бізнесу. Зокрема, державна корпорація страхування експортних кредитів (KUKE) покриває воєнні ризики польських інвесторів – цього позбавлені більшість західноєвропейських та американських ритейлерів», – пояснює вона.
Третій фактор – відповідність формату польських дискаунтерів поточній купівельній спроможності українців.
«Також свою роль відіграють феномен міграції та культурна синергія. Мільйони українців проживають або регулярно бувають у Польщі. Вони особисто познайомилися з польськими торговельними марками та звикли до них. Повертаючись додому, ці споживачі уже мають сформовану довіру до брендів, що суттєво знижує витрати ритейлерів на маркетинг і завоювання аудиторії», – уточнює директорка UTG.
Чому Pepco вирішила виходити в Україну саме зараз?
На перший погляд, рішення Pepco інвестувати в український ринок під час війни може видаватися ризикованим. Втім, для міжнародних дискаунтерів нинішня ситуація відкриває і нові можливості.
На думку Євгенії Локтіонової, це рішення пояснюється поєднанням трьох факторів: «По-перше, готовність бізнес-моделі до кризового попиту. По-друге, бренд уже має високу органічну впізнаваність серед українських споживачів. По-третє, нинішня ситуація на ринку комерційної нерухомості створює можливість відносно недорогого старту та відкриває вікно можливостей для розвитку мережі».
Інвестиційна привабливість українського ринку може базуватися на кількох чинниках. «По-перше, в Україні високий попит на формат дискаунтерів. Через війну купівельна спроможність українців знизилася, що сформувало культуру пошуку максимальної цінності за мінімальні гроші. Формат Pepco – якісний одяг і товари для дому за низькими цінами – відповідає поточному стану української економіки», – пояснює експертка.
По-друге, адаптованість і стійкість українського ринку. «Український ритейл довів свою унікальну життєздатність і гнучкість у воєнних умовах (кризи з енергопостачанням, зміна логістичних ланцюгів). Стабільні фінансові показники мереж «Аврора», Sinsay тощо, демонструють високий потенціал прибутковості non-food ритейлу», – розповідає Євгенія Локтіонова.
У Pepco підтверджують ці висновки.
«Чому попри війну ми вирішили вийти в Україну? Підходимо до цього питання дуже виважено. В Україні вже є реальна впізнаваність бренду завдяки великій кількості українців, які жили в Польщі та на інших ринках присутності Pepco й знайомі з нашими магазинами. Оцінка ринку підтвердила, що існує суттєвий попит на нашу продукцію та ціни. Крім того, розуміємо повсякденні потреби українських родин, зокрема потребу в доступі до недорогого одягу та базових товарів для дому та дітей», – розповідає операційний директор Pepco в регіоні Центральної та Східної Європи Марцін Станко.
На запитання про потенціал України у порівнянні з іншими країнами присутності в Pepco відповідають дипломатично: «У цьому контексті ми не порівнюємо окремі ринки. Україна є унікальним операційним середовищем. Нашим безпосереднім завданням є набуття досвіду під час пілотної фази, розуміння очікувань клієнтів та оцінка того, як пропозиція Pepco може задовольнити місцеві потреби безпечним і відповідальним способом».
Які плани на 2026 рік та умови прискорення експансії?
Компанія поки що не розголошує даних про те, скільки магазинів планує відкрити 2026 року, та обсяг інвеститій на перший етап. Протягом найближчих кількох місяців Pepco збирається стартувати з пілотним проєктом.
«Хочемо відкрити декілька тестових магазинів, щоб оцінити їхню роботу і, що вкрай важливо, безпеку та благополуччя колег на місцях. Безпека співробітників і клієнтів є головним пріоритетом. Це ретельно контрольоване, дрібномасштабне оцінювання. Масштаби подальшого розгортання мережі залежатимуть від результатів цього проєкту, зокрема від показників торгівлі та перш за все ситуації з безпекою», – пояснює Марцін Станко.
У яких містах з’являться перші магазини та які критерії їх відбору?
Раніше в медіа лунали припущення, що ритейлер може стартувати в західних регіонах, зокрема в Луцьку та Тернополі. У Pepco наразі тримають інтригу. «Не розголошуємо інформацію про конкретні міста чи регіони до відкриття. Вибір локацій базується на операційній доцільності, умовах місцевого ринку та насамперед ситуації з безпекою. Запуск оцінюватиметься на основі купівельного попиту, торговельної та операційної ефективності, умов місцевого ринку, а також постійної оцінки ситуації з безпекою», – уточнює директор Pepco в регіоні Центральної та Східної Європи.
З ким Pepco доведеться змагатися?
Pepco виходить на український ринок, де сегмент доступного fashion-ритейлу вже має сильних гравців. Його лідером сьогодні є польська група LPP, яка розвиває бренди Sinsay, Reserved, Cropp, House та Mohito. За підсумками 2025 року виручка українського підрозділу компанії зросла на 53,6% – до 16,9 млрд грн. Це майже 40% сукупного обороту десяти найбільших fashion-ритейлерів України. Саме Sinsay найчастіше називають головним конкурентом Pepco. Обидві мережі працюють у сегменті доступних цін і продають не лише одяг, а й товари для дому, дитячий асортимент. Pepco доведеться конкурувати не просто із Sinsay, а з уже сформованою екосистемою LPP в Україні. Поки Pepco виходить на ринок з декількома магазинами, Sinsay вже має близько 400 точок в Україні. Масштаб мережі означає кращу логістику, високу впізнаваність бренду та ширше покриття, зокрема в невеликих містах. У сегменті товарів для дому конкурентом Pepco може стати JYSK (113 магазинів в Україні) , а в категорії товарів повсякденного попиту мережі «Аврора» (понад 1900 точок) і «Червоний маркет» (близько 175). Втім, директорка UTG застерігає від повного ототожнення цих ритейлерів. «Порівнювати Pepco із Sinsay, JYSK, LC Waikiki, «Авророю» чи іншими мережами цілком коректно, але лише покатегорійно, адже кожне зіставлення має свої обмеження через різницю у форматах», – уточнює Євгенія Локтіонова.
У Pepco ж обережно коментують, кого саме вважають основними конкурентами. «Україна має динамічний сектор роздрібної торгівлі, де як місцеві, так і міжнародні гравці обслуговують покупців у різних сегментах. Ми з повагою ставимося до ринку, що вже існує. Наше завдання – не коментувати дії конкурентів, а розуміти потреби клієнтів», – каже Марцін Станко.
Чи є у Pepco козирі?
На думку Євгенії Локтіонової, ритейлер має кілька переваг, що спрацюють в Україні.
«Український ритейл насичений, але Pepco має козирі, здатні потіснити локальних гравців («Аврору», «Червоний маркет» або Sinsay). Насамперед це екстремально низькі ціни за умов високої якості. В Україні дискаунтери часто асоціюються з хаотичними магазинами «все по 10», де якість товарів є низькою. Pepco пропонує європейські стандарти безпеки товарів (особливо для дитячого одягу з органічної бавовни) за цінами, які конкурують з речовими ринками та локальними «копійчаними» мережами», – пояснює вона.
Окремою конкурентною перевагою експертка називає фокус на дитячих товарах як «магніті» для батьків. «Мами з дітьми – ядро аудиторії Pepco. Мережа пропонує широкий вибір дитячого одягу, білизни та іграшок за цінами, нижчими, ніж у спеціалізованих дитячих магазинах («Антошка», «Будинок Іграшок»). Навіть під час кризи батьки продовжують купувати одяг дітям, які швидко ростуть», – аналізує Євгенія Локтіонова.
Третій козир – агресивна експансія в малі міста. «Pepco не обмежується мегаполісами. Їхня бізнес-модель оптимізована для міст із населенням від 20–30 тис. жителів. В Україні регіони відчувають дефіцит якісного мережевого ритейлу, тому поява Pepco в невеликих райцентрах може викликати величезний попит», – вважає директорка UTG. Ще два фактори – гнучкість у виборі локацій та естетика скандинавського декору за «копійки». «Категорія товарів для дому (Pepco Home) пропонує стильний, мінімалістичний декор (свічки, посуд, текстиль, системи зберігання). Це пряма й набагато дешевша альтернатива JYSK чи IKEA, що дуже імпонує молодим українським родинам, які хочуть затишку без значних витрат», – підсумовує Євгенія Локтіонова.
У Pepco оцінюють свої «м’язи» трохи скромніше та розповідають, що підхід компанії базується на моделі, випробуваній на інших європейських ринках.
«Зосередимося на забезпеченні вигідної вартості, зручності та купівельного досвіду, що відповідає повсякденним потребам сімей… Також віримо, що розміри магазинів, зручне для покупців планування та доступне розташування неподалік від місць їхнього проживання є важливою частиною конкурентної переваги… Не називаємо конкретних цілей щодо кількісних показників для пілотного проєкту, оскільки це виважений і поетапний підхід», – каже Марцін Станко.
Чи стимулює приклад Pepco інших міжнародних дискаунтерів?
На думку Євгенії Локтіонової, імовірність приходу інших гравців – KiK, TEDi, Action, Primark – у найближчі кілька років існує, тут все залежатиме від їх стратегії, логістики та вимог до безпеки.
«Найімовірніше очікувати KiK (Німеччина). Це найближчий кандидат на експансію після Pepco. Мережа фокусується на недорогому базовому одягу та текстилі. Вона вже має глибоке покриття у Східній Європі (Польща, Румунія, Словаччина), що значно спрощує транскордонну логістику. Формат магазинів KiK ідеально накладається на поточний український споживчий попит, орієнтований на жорстку економію», – пояснює експертка.
А довгострокова перспектива – вихід Primark (Ірландія). «Прямого приходу Primark найближчим часом очікувати не варто. Мережа потребує гігантських торгових площ (3000–5000 кв. м) у мегамоллах, величезного трафіку та безперебійного операційного середовища для концепції fast-fashion. Навіть у спокійній Центральній Європі Primark розгортається дуже повільно, тому Україна для них залишається питанням далекого майбутнього», – підсумовує директорка UTG.
