РЕЗЮМЕ
Індекс прозорості енергетики (далі – Індекс) розроблений «DiXi Group» в рамках проєкту USAID «Прозорість енергетичного сектора». Він спрямований на створення середовища, у якому всі стейкхолдери зможуть регулярно отримувати потрібну їм для прийняття обґрунтованих рішень, зрозумілу, вичерпну, актуальну інформацію в зручному форматі. Індекс покликаний сприяти зменшенню інформаційної асиметрії в секторі, тим самим знижуючи можливості недобросовісної конкуренції, дискримінаційних практик, ринкових зловживань і корупції, що сприятиме належному функціонуванню ринків та енергетики в цілому.
Індекс, з одного боку, є кінцевим продуктом, що надає інтегральну оцінку інформаційній відкритості сектора, а з іншого – універсальним інструментом, що дозволяє діагностувати прогалини і проводити багатовимірний аналіз за окремими категоріями, критеріями прозорості та ринками. Також Індекс дозволяє відстежувати прогрес як у динаміці, так і в порівнянні з іншими країнами.
Головним кінцевим бенефіціаром Індексу є споживач, обізнаність якого покращує можливості захисту прав і сприяє більш раціональній економічній поведінці на ринку. Інтерес існує серед компаній та потенційних інвесторів, які прагнуть відкритого конкурентного середовища, менших ризиків ведення бізнесу і кращих відносин зі споживачами, владою і громадськістю. Індекс буде корисний державним інституціям для удосконалення прозорості своєї діяльності та регулювання в частині розкриття інформації. Зарубіжні партнери отримають кращі можливості для розуміння енергетичної політики і ринків України.
МЕТОДОЛОГІЯ
Визначення Індексу прозорості енергетики базується на статистичному методі багатовимірної середньої, який використовують, щоб оцінити складні об’єкти, процеси та явища. Вимірами Індексу є конкретні показники оцінювання прозорості (індикатори), їхні сукупності (категорії) й мірила прозорості (критерії).
Індекс охоплює 233 індикатори, об’єднані у 8 категорій і базовані на конкретних нормативних вимогах і кращих світових практиках щодо розкриття інформації. Оцінювання прозорості здійснювалося на основі даних відкритих джерел про функціонування й розвиток енергетичного сектора за ланцюжком «від виробника до споживача».
Індекс має своє обмеження. Зокрема, за допомогою Індексу не можна оцінити прозорість:
◆ енергетики в реальному часі, оскільки його формування потребує оброблення великих масивів інформації за період, що зазвичай передує тому, в якому здійснюється оцінювання;
◆ всіх учасників товарних ринків і органів влади, тому за окремими індикаторами категорій «Природні монополії», «Споживання», «Звітність», «Органи влади» оцінювання побудоване на базі репрезентативної вибірки;
◆ секторів енергетики, де товарні ринки ще формуються (енергетичне вугілля, теплова енергія), тому розраховані для них індекси поки що є довідковими.
При розробці Індексу виокремлено вісім категорій:
◆ «Баланси» – визначає прозорість річної й місячної енергетичної статистики;
◆ «Природні монополії» – визначає прозорість діяльності операторів систем передачі й розподілу;
◆ «Постачання» – визначає прозорість правил і рівня конкуренції на товарних ринках; комерційних пропозицій; цін і ціноутворення;
◆ «Надійність і безпека» – визначає прозорість запасів (резервів); правил, звітності про надійність і безпеку;
◆ «Споживання» – визначає прозорість стандартів якості енергії та обслуговування споживачів; обліку енергоспоживання; інформації для споживачів про ціни і тарифи, субсидії та іншу допомогу, програми енергозбереження;
◆ «Звітність» – визначає прозорість фінансових, аудиторських звітів, звітів про управління, розкриття нефінансової інформації та інформації щодо непрофільної діяльності; платежів на користь держави; інформації про кінцевих бенефіціарів, про корпоративне управління;
◆ «Політика» – визначає прозорість виконання стратегічних і програмних документів енергетичної політики й забезпечення сталого розвитку; політики підвищення енергоефективності, захисту довкілля, протидії змінам клімату, розвитку відновлюваних джерел енергії тощо;
◆ «Органи влади» – визначає прозорість витрачання бюджетних коштів; розроблення, ухвалення й виконання рішень влади; формування керівних органів і середовища для оприлюднення інформації у форматі відкритих даних.
Кожен з індикаторів Індексу оцінювався за шістьма критеріями прозорості (від 0 до 1):
◆ «Наявність» – існування інформації у відкритих джерелах;
◆ «Доступність» – мірило вільного отримання інформації;
◆ «Актуальність» – наявність інформації за останній звітний період;
◆ «Регулярність» – ступінь дотримання встановлених вимог до періодичності оновлення і зберігання інформації попередніх періодів;
◆ «Використовність» – зручність і простота користування розкритою інформацією; її практичність;
◆ «Вичерпність» – наявність у встановлений термін вичерпної інформації, що має бути оприлюднена відповідно до вимог міжнародних і/або українських нормативно-правових актів і/або кращих світових практик розкриття інформації.
Для розрахунку інтегральної оцінки прозорості, методом експертного рейтингування були визначені вагові коефіцієнти категорій Індексу.
Для зручності сприйняття всі розраховані індекси переведено у 100-бальну шкалу.
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Остаточний бал України за оцінюванням, проведеним у 2019 р., становить 48 із 100 можливих, що підтверджує недостатню прозорість енергетичного сектора. Водночас прозорість за всіма категоріями зросла на 3–14 пунктів, а сам Індекс – на 5 пунктів, порівняно з оцінкою 2018 року. Цей прогрес свідчить про доцільність подальших зусиль у напрямі реформування й підвищення відкритості енергетичного сектора України.
Виявлені під час оцінювання «чорні скриньки» (індикатори, інформація за якими повністю відсутня) й недоліки подання інформації дозволили розробити конкретні рекомендації органам влади.
Особливу увагу варто приділити змінам на ринках природного газу та електричної енергії. Їхня лібералізація має забезпечити більшу прозорість операторів мереж передачі й розподілу, гравців у сегментах оптової й роздрібної торгівлі. Вдосконалення потребує корпоративна звітність, зокрема нефінансова, інформація про фіскальні платежі та квазіфіскальні операції, а також дії органів влади під час формування й реалізації енергетичної політики, проведення аналізу регуляторного впливу рішень.
