Незважаючи на економічну кризу, американський фондовий ринок продовжує зростати. Обсяг грошей на ньому тільки за перші 9 місяців минулого року виріс на $500 млрд. Експерти сайту investing пояснили, хто інвестував, а хто, навпаки, вилучав кошти.
Іноземний чинник
Чисті грошові потоки в акції американських компаній (сукупні покупки мінус продажі) склали $500 млрд за перші 9 місяців 2020 без урахування корпоративних байбеків. Це максимальний приплив в історії американського ринку за 9 місяців. Минулі піки були на початку 2009 і з середини 2014 до 1 кварталу 2015.
І хто забезпечив весь приплив? Згідно з даними ФРС, це були не резиденти, які за 9 місяців 2020 забезпечили чистий приплив в $516 млрд.
Нерезиденти викуповували американський фондовий ринок з 1996 до 2014 включно з чистими грошовими потоками в $1,8−19 трлн. З середини 2015 були переважно продажі до 350−400 млрд протягом чотирьох років. З 2020 наймасштабніший викуп за швидкістю, та й за обсягом — понад третини від накопичених покупок до даного маневру.
Фізособи за принципом direct та indirect викупили всього на 122 млрд. Це прямі і непрямі чисті покупки. Непрямі покупки мають на увазі роботу через керуючих активами — Mutual funds, Closed-end funds, ETF, приватне управління через інвестиційні банки.
Насправді основні покупки з боку фізосіб були проведені не в 2020, а з 2013 до початку 2018 на обсяг близько $2 трлн. Масований приплив приватних клієнтів і зростання обсягу торгів на фондовому ринку обумовлений дрібними роздрібними спекулянтами з сумами менше $50 тис., тоді як великі клієнти виступають продавцями. На графіку видно, що з 2018 чисті покупки практично не змінилися.
До цього чисті продажі були з 1 кварталу 2007 до 1 кварталу 2009 на обсяг в $1.3 трлн і з 2 кварталу 1997 до 4 кварталу 2002. Примітно, що фаза найбільш агресивної бульбашки доткомів була на тлі чистих продажів з боку фізосіб за всіма сегментами, тоді як дрібні роздрібні інвестори виступали основним драйвером під розгін котирувань наприкінці 90-х — вони плюс іноземці.
Пенсійні фонди і банки
Однак, хто найбільш послідовно і жорстко продає ринок багато років — це пенсійні та страхові фонди.
З 1970 до 1995 року, коли фізособи виступали чистими продавцями, саме пенсійні і страхові фонди забезпечували покупки на ринку. З 1995 до 2011 баланс практично не змінився, а з 2012 масовані продажі, обумовлені дефіцитом ліквідності для покриття пенсійних зобов’язань через зниження чистих відсоткових доходів на траєкторії зниження ставок на ринку.
Комерційні банки і дилери практично не впливають на ринок на макрорівні, принаймні, за всіма банками і виключно на свої рахунки. Це прямо не стосується первинних дилерів, які розподіляють ліквідність від ЦБ, так як вони можуть працювати як через іноземні проксі, так і через рахунки клієнтів.
