Житель Тернополя через суд домігся повернення 109 655 гривень, які шахраї викрали з його банківського рахунку. Ощадбанк двічі відмовлявся відшкодовувати втрати, посилаючись на підтвердження операцій паролями та біометрією, однак суд визнав ці аргументи недостатніми. Про це пише «Судово-юридична газета».
Шахраї отримали доступ до рахунку мешканця Тернополя через мобільний банкінг «Ощад 24/7». Чоловік помітив проблеми, коли не зміг увійти до застосунку за своїм PIN-кодом. Водночас на його телефон почали надходити численні автоматичні дзвінки, під час яких голосовий помічник повідомляв одноразові коди. Клієнт вирішив, що банк допомагає йому відновити доступ до рахунку, тому вводив отримані комбінації. Насправді в цей час сторонні особи реєстрували нові пристрої в системі мобільного банкінгу. Після отримання доступу вони почали переказувати гроші з рахунку потерпілого.
- Крадіжка сталася 24 грудня 2024 року. За чотири хвилини з рахунку чоловіка зникли 109 655 гривень.
- О 13:06 шахраї здійснили два перекази по 20 тисяч гривень. Уже о 13:07 вони відправили ще 24 тисячі гривень на картку іншого банку, а комісія за операцію становила 655 гривень.
- Останній переказ відбувся о 13:10. Тоді з рахунку списали ще 45 тисяч гривень на внутрішній рахунок.
Наступного дня потерпілий звернувся до Ощадбанку та поліції. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом викрадення коштів. Проте банк двічі відмовив чоловікові у відшкодуванні збитків. Фінансова установа стверджувала, що всі операції були належним чином підтверджені через мобільний застосунок. Зокрема, Ощадбанк посилався на використання одноразових паролів та біометричної автентифікації. На думку банку, це свідчило про належне підтвердження платежів.
Не погодившись із відмовами, клієнт звернувся до суду з вимогою повернути викрадені заощадження.
Під час розгляду справи №607/11756/25 суд встановив, що банк не надав достатніх доказів свідомих або недбалих дій клієнта, які призвели до розголошення його персональних даних. Суд наголосив, що правильне введення паролів саме по собі не доводить вини власника рахунку. Для покладення відповідальності на клієнта необхідні належні докази його дій або бездіяльності. Окрему увагу приділили обставинам проведення переказів. Підозрілі операції відбувалися одна за одною протягом кількох хвилин із нового пристрою після зміни налаштувань доступу. На думку суду, банк мав технічну можливість відреагувати на таку активність і зупинити підозрілі платежі. Врахували також поведінку потерпілого після крадіжки. Він уже наступного дня повідомив про інцидент фінансову установу та правоохоронців, що підтверджувало відсутність наміру добровільно переказувати гроші.
Під час ухвалення рішення суд врахував правові висновки Верховного Суду, відповідно до яких використання правильних паролів не є беззаперечним доказом того, що власник рахунку сам здійснив операцію або сприяв шахрайству. За відсутності переконливих доказів вини клієнта сумніви щодо обставин несанкціонованих переказів мають оцінюватися з урахуванням захисту прав споживача банківських послуг.
У результаті суд задовольнив вимоги потерпілого. Ощадбанк зобов’язали повернути клієнту всі 109 655 гривень та сплатити судовий збір. Водночас шахрайська схема ґрунтувалася на використанні одноразових кодів, які надходили на телефон власника рахунку. Такі комбінації не можна повідомляти стороннім особам або вводити за вказівками невідомих співрозмовників.
Працівники банків, Пенсійного фонду та інших державних установ не повинні вимагати телефоном PIN-код картки, тризначний CVV-код або одноразові паролі для підтвердження банківських операцій.
