Протекціоністські настрої

Дані асоціації «Worldsteel» свідчать, що за 9 місяців 2019 р. світова виплавка сталі сягнула 1391,1 млн т, що на 3,85% більше за показник січня–вересня 2018 р. (1339,5 млн т). За інформацією ОП «Укрметалургпром», за той самий період українські підприємства збільшили виробництво сталі до 16,4 млн т (+4%), прокату – до 14,1 млн т (+2%), чавуну – до 15,5 млн т (+1%), але знизили випуск трубної продукції – до 0,8 млн т (-4%). У світовому рейтингу виробників сталі Україна посідає 13-те місце.

Загалом за січень–вересень 2019 р. експорт сталевих напівфабрикатів зріс на 8,3%, до 5,4 млн т, прокату – на 1,9%, до 6,17 млн т. Тобто українські компанії істотно наростили експорт металопродукції в умовах зниження цін і дії 30 антидемпінгових заходів щодо металопродукції з України у 13-ти країнах і регіонах (Бразилії, Єгипті, Канаді, ЄС, Індії, Індонезії, Південній Кореї, Мексиці, Пакистані, Євразійському економічному союзі (ЄЕС), Таїланді, Тайвані (Китай), США), а також захисних заходів у США (додаткове мито), ЄС, ЄЕС і Єгипті. Це свідчить про наявність поки ще серйозних конкурентних переваг наших виробників.

Торговельний тиск

Через зниження попиту на сталь і погіршення світової економічної кон’юнктури тенденції посилення протекціонізму наростатимуть. Це зумовлено тим, що металургія – для багатьох країн стратегічно важлива галузь, тому важливою є підтримка місцевих компаній в умовах слабкого попиту і надлишкових потужностей.

Протягом 2019 р. стосовно української металопродукції протекціоністські заходи були такими:

1. Єгипет у квітні запровадив тимчасові мита на імпорт заготовки й арматури, в липні скасував їх, але в жовтні знову ввів мито на імпорт арматури.
2. Департамент торгівлі США в липні повернув мито в розмірі 7,47% для поставок труб на американський ринок.
3. Індонезія продовжила дію антидемпінгових митних тарифів на імпорт товстого листа з Украї­ни, Китаю й Сінгапуру ще на 5 років.
4. Євразійська економічна комісія (ЄЕК) встановила квоту щодо імпорту гарячекатаного прокату з України й Південної Кореї терміном на один рік (з 1 грудня 2019 р.) у розмірі 1,33 млн т і пропонує строком на 5 років запровадити антидемпінгове мито на українську оцинковку в розмірі 23,9% (розслідування завершено).
5. Наразі проти України здійснюються один перегляд антидемпінгових заходів (Канада) і три захисних розслідування (ЄЕК, Єгипет і Марокко) щодо металопродукції.

З іншого боку, ЄЕК тимчасово зупинила дію антидемпінгових митних тарифів на українські суцільнокатані колеса в розмірі 34,22%. Таке рішення зумовив дефіцит залізничних коліс, який неможливо заповнити імпортом з третіх країн і за рахунок наявних виробничих потужностей.

Можна відзначити такі найболючіші наслідки антидемпінгових заходів щодо української продукції:

• Мито на імпорт гарячекатаного прокату в ЄС у 2017 р. – зниження українського експорту у 2018 р. становило 19%, до 1,135 млн т.
• Мито на імпорт арматури в Єгипет у 2018 р. – падіння українського експорту з 558 тис. т у 2016 р. до 0 у 2018-му.

Основні наслідки торговельних обмежень для України:

1. Експорт готової продукції обмежується, зростання можливе тільки за рахунок сировини і напівфабрикатів.
2. На ринках посилюється конкуренція, це чинить тиск на ціни, маржа знижується.
3. Унаслідок зниження маржі українські компанії інвестуватимуть менше, ніж компанії з країн, ринки яких захищені митами.
4. Зниження інвестицій призводить до гальмування виробництва продукції з високою доданою вартістю.
5. У разі погіршення світової економічної кон’юнктури і зниження рівня попиту на металопродукцію тенденція запровадження торгових обмежень лише посилиться.

Майбутні обмеження

Надалі можуть посилитися торгові обмеження з боку ЄС, оскільки Єврокомісія має намір збільшити квоти на імпорт сталі:

• знизити щорічне зростання обсягів квот з +5% до +3%. Єврокомісія обмежить поставки гарячекатаного прокату, на який діє глобальна квота не вище 30% для кожної окремої країни;
• переглянути список країн, що розвиваються, які становлять виняток, відповідно до останніх даних щодо імпорту;
• скоригувати квоти щодо деякої сталевої продукції, в тому числі гарячекатаного прокату і сталі для виробництва автомобілів.

Також у перспективі в ЄС хочуть запровадити екологічне мито на імпорт металопродукції на територію ЄС з розрахунку викидів СО2. Воно стосуватиметься імпорту всієї металопродукції, яка не несе додаткових вуглецевих витрат при виробництві порівняно з європейськими виробниками.

Захист внутрішнього ринку

Зі свого боку Україна також захищає внутрішній ринок. Наразі антидемпінгові заходи щодо металопродукції застосовуються до 5 товарних груп виробництва Росії і Китаю. Так, наприкінці червня Україна на 5 років запровадила антидемпінгові мита на оцинкований прокат з Росії (47,57%) і Китаю (22,78%).

Також зараз Україна веде 4 антидемпінгових розслідування і переглядає заходи щодо продукції трьох країн (Білорусі, Китаю, Молдови). Зокрема, у вересні на 18 місяців продовжили антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої й інших легованих сталей з Білорусі й Молдови. Крім того, в травні було розпочато антидемпінгове розслідування щодо імпорту сталевих безшовних гарячедеформованих труб з Китаю.

Інструменти захисту

Україна обмежена в інструментах захисту інтересів національних виробників. Наприклад, наша країна в червні 2019 р. запровадила захисне мито в розмірі 47,57% строком на 5 років для російських виробників оцинковки як дзеркальний захід у відповідь на аналогічне розслідування Росією. Але це винятковий випадок можливості застосувати дзеркальні заходи щодо металопродукції (рух експорту-імпорту з певної товарної позиції). Однак у відповідь на аналогічні дії ЄС, США та інших країн жодні заходи, крім пошуку нових ринків збуту, не здійснюються.

Певні поліпшення можливі в результаті прямих переговорів, але для цього потрібна політична воля і позитивний геополітичний фон. Так, з 8 березня 2018 р. США запровадили мита в розмірі 25% на імпорт усіх видів сталевої продукції. Під час перемовин для низки країн (Австралія, Аргентина, Бразилія, Південна Корея, Канада і Мексика) було зроблено винятки. Уже наприкінці жовтня поточного року США скасували імпортні мита на 155 позицій української продукції (внаслідок покращення Україною захисту прав інтелектуальної власності). Також обговорюється скасування мита на поставки української металопродукції до США.

Важливими є й зусилля самих виробників. У серпні Єврокомісія знизила мита на деякі безшовні труби з України із попередніх 13,8% до 8,1%. Пере­гляд захисних заходів ініціював основний виробник і експортер труб в Україні – «Інтерпайп». У 2012 р. компанії в рамках індивідуального перегляду вдалося знизити розмір антидемпінгового мита з 17,7% до 13,8%.

Юрій ГРИГОРЕНКО, GMK Center